ОБОВ’ЯЗОК І ПРАВА СОЛДАТА
Як отримати відстрочку від призову, чи має солдат право на відпустку під час екзаменаційної сесії, чи можуть одночасно служити два брати, - про це розповідає прокурор Луцького гарнізону Володимир Рудик.
“Прочитала я в газеті інтерв’ю з військовим прокурором “І в армії є корупція”. Я мама солдата строкової служби і мені хотілося б, щоб “Волинь” продовжила бесіду з прокурором Луцького гарнізону Володимиром Рудиком. Додаю питання, які мене цікавлять. Наперед вам вдячна”,— пише в листі до редакції Валентина Петровчук з смт Олика Ківерцівського району. Виконуємо прохання пані Петровчук та інших читачів нашої газети.
— Володимире Федоровичу, мати солдата пише, що її син є студентом-заочником Луцького технічного університету. Коли його призивали в армію, говорили, що будуть відпускати на екзаменаційну сесію і він служитиме в Луцьку. Молодий солдат здобуває спеціальність кодувальника, і за місцем служби сказали, що його відпускати на сесію не будуть. “Чи має син право на відпустку під час екзаменаційної сесії?”— запитує Петровчук.
— У Положенні про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних сил України визначено такі види відпусток для осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять строкову службу: основна відпустка, додаткова як заохочення, відпустка для лікування у зв’язку з хворобою і за сімейними обставинами. Відпустки для поїздки на екзаменаційну сесію для військовослужбовців строкової служби не передбачені.
— У нашій сім’ї троє дітей. Старший син служить п’ять місяців, а незабаром пора йти в армію середньому синові. Меншій дитині — 9 років. Чи має право на відстрочку середній син?— запитує Валентина Петровчук.
— Відповідь на це запитання є в Законі України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”. У статті 17 записано, що у випадку, коли в сім’ї є тільки два сини, відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу. Доречно нагадати також, що в разі, коли призову підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.
Чи має середній син пані Петровчук право на відстрочку, конкретно відповісти не можна, адже вона повідомляє, що в неї є дитина, котрій дев’ять років. Якщо це дівчинка, то син має право на відстрочку, а якщо хлопчик — то ні. Чому саме так, відповісти непросто, але моя особиста думка така: це склалося історично, адже знаємо, що ще в період Запорозької Січі, коли в матері було два сини, то одного брали до війська, а інший повинен був доглядати матір і бути продовжувачем українського роду. Тому й у чинному Законі “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” мова йде не взагалі про дітей, а саме про синів. До речі, в цьому ж законі записано, що у випадку загибелі батька чи одного з синів під час проходження служби, інший син звільняється від призову. Вважаю, що це пов’язано саме з специфічними умовами і певним ризиком військової служби.
— Володимире Федоровичу, в редакційній пошті є декілька листів, автори яких, студенти, просять роз’яснити, чи мають вони право на відстрочку від призову.
— Така відстрочка передбачена призовникам, котрі вчаться у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах І і ІІ рівнів акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання, відстрочка не надається. Мають право на відстрочку також студенти вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації денної форми навчання — до їх закінчення, а також студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах.
— Ще одне запитання, яке цікавить нашу читачку Валентину Петровчук: “Якщо син захоче перейти на військову службу за контрактом, то яке в нього буде військове звання?”.— У Положенні про проходження військової служби записано, що військовослужбовець рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом, після його укладення зараховується наказом по військовій частині на таку службу й одночасно його призначають на відповідну посаду. Залежно від посади присвоюється і військове звання.
— Мій знайомий якось розповідав, що його син охоче служив би в армії, але боїться “дідівщини”, знущання так званих “стариків”. Що ви можете сказати новобранцям?
— Насамперед хочу зазначити, що тепер нестатутні стосунки в армії є досить рідкісними, але, на жаль, вони ще остаточно не викорінені. Ось в одному з підрозділів Ковельського гарнізону стався такий випадок: військовослужбовці займались вимаганням у свого товариша. Спочатку солдат мусив частувати своїх кривдників пивом, а пізніше стали вимагати в нього значні суми грошей. Тепер з цього приводу порушена кримінальна справа. Проводиться слідство. З метою уникнення тиску товаришів порушників потерпілого переведено на нове місце служби, і там про цей випадок ніхто не знає.
— Володимире Федоровичу, яким чином прокуратура виявила правопорушників?
— Потерпілий сам зателефонував до мене і в розпачі розповів, що в нього безвихідна, на його думку, ситуація — чи то тікати йому з армії, чи покінчити життя самогубством. Після цього сигналу працівники прокуратури негайно виїхали на місце і затримали правопорушників.
При дослідженні обставини скоєння злочину, виявилось, що потерпілий з багатодітної сім’ї, в нього одна мати. Вимагачі, навпаки, з досить забезпечених сімей, вимагали в своєї жертви 100 гривень. Тепер їм доведеться за скоєний злочин відповідати.
— Що б ви порадили новобранцям: як їм захистити свою честь і гідність?
— Коли в підрозділі, де служать новобранці, є нестатутні стосунки, потрібно звертатись з цього приводу до командира. Якщо військовослужбовець бачить, що командир чи то не зацікавлений у тому, щоб такі дії “стариків” набули широкого розголосу, чи неспроможний вжити заходів і присікти злочинні прояви порушників, то в таких випадках потрібно звертатися до будь-якого правоохоронного органу, насамперед до військової прокуратури або до райвідділу внутрішніх справ.
Інтерв’ю взяв
Любомир ПАХОЛОК.
— Володимире Федоровичу, мати солдата пише, що її син є студентом-заочником Луцького технічного університету. Коли його призивали в армію, говорили, що будуть відпускати на екзаменаційну сесію і він служитиме в Луцьку. Молодий солдат здобуває спеціальність кодувальника, і за місцем служби сказали, що його відпускати на сесію не будуть. “Чи має син право на відпустку під час екзаменаційної сесії?”— запитує Петровчук.
— У Положенні про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних сил України визначено такі види відпусток для осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять строкову службу: основна відпустка, додаткова як заохочення, відпустка для лікування у зв’язку з хворобою і за сімейними обставинами. Відпустки для поїздки на екзаменаційну сесію для військовослужбовців строкової служби не передбачені.
— У нашій сім’ї троє дітей. Старший син служить п’ять місяців, а незабаром пора йти в армію середньому синові. Меншій дитині — 9 років. Чи має право на відстрочку середній син?— запитує Валентина Петровчук.
— Відповідь на це запитання є в Законі України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”. У статті 17 записано, що у випадку, коли в сім’ї є тільки два сини, відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу. Доречно нагадати також, що в разі, коли призову підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.
Чи має середній син пані Петровчук право на відстрочку, конкретно відповісти не можна, адже вона повідомляє, що в неї є дитина, котрій дев’ять років. Якщо це дівчинка, то син має право на відстрочку, а якщо хлопчик — то ні. Чому саме так, відповісти непросто, але моя особиста думка така: це склалося історично, адже знаємо, що ще в період Запорозької Січі, коли в матері було два сини, то одного брали до війська, а інший повинен був доглядати матір і бути продовжувачем українського роду. Тому й у чинному Законі “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” мова йде не взагалі про дітей, а саме про синів. До речі, в цьому ж законі записано, що у випадку загибелі батька чи одного з синів під час проходження служби, інший син звільняється від призову. Вважаю, що це пов’язано саме з специфічними умовами і певним ризиком військової служби.
— Володимире Федоровичу, в редакційній пошті є декілька листів, автори яких, студенти, просять роз’яснити, чи мають вони право на відстрочку від призову.
— Така відстрочка передбачена призовникам, котрі вчаться у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах І і ІІ рівнів акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання, відстрочка не надається. Мають право на відстрочку також студенти вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації денної форми навчання — до їх закінчення, а також студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах.
— Ще одне запитання, яке цікавить нашу читачку Валентину Петровчук: “Якщо син захоче перейти на військову службу за контрактом, то яке в нього буде військове звання?”.— У Положенні про проходження військової служби записано, що військовослужбовець рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби, який виявив бажання проходити військову службу за контрактом, після його укладення зараховується наказом по військовій частині на таку службу й одночасно його призначають на відповідну посаду. Залежно від посади присвоюється і військове звання.
— Мій знайомий якось розповідав, що його син охоче служив би в армії, але боїться “дідівщини”, знущання так званих “стариків”. Що ви можете сказати новобранцям?
— Насамперед хочу зазначити, що тепер нестатутні стосунки в армії є досить рідкісними, але, на жаль, вони ще остаточно не викорінені. Ось в одному з підрозділів Ковельського гарнізону стався такий випадок: військовослужбовці займались вимаганням у свого товариша. Спочатку солдат мусив частувати своїх кривдників пивом, а пізніше стали вимагати в нього значні суми грошей. Тепер з цього приводу порушена кримінальна справа. Проводиться слідство. З метою уникнення тиску товаришів порушників потерпілого переведено на нове місце служби, і там про цей випадок ніхто не знає.
— Володимире Федоровичу, яким чином прокуратура виявила правопорушників?
— Потерпілий сам зателефонував до мене і в розпачі розповів, що в нього безвихідна, на його думку, ситуація — чи то тікати йому з армії, чи покінчити життя самогубством. Після цього сигналу працівники прокуратури негайно виїхали на місце і затримали правопорушників.
При дослідженні обставини скоєння злочину, виявилось, що потерпілий з багатодітної сім’ї, в нього одна мати. Вимагачі, навпаки, з досить забезпечених сімей, вимагали в своєї жертви 100 гривень. Тепер їм доведеться за скоєний злочин відповідати.
— Що б ви порадили новобранцям: як їм захистити свою честь і гідність?
— Коли в підрозділі, де служать новобранці, є нестатутні стосунки, потрібно звертатись з цього приводу до командира. Якщо військовослужбовець бачить, що командир чи то не зацікавлений у тому, щоб такі дії “стариків” набули широкого розголосу, чи неспроможний вжити заходів і присікти злочинні прояви порушників, то в таких випадках потрібно звертатися до будь-якого правоохоронного органу, насамперед до військової прокуратури або до райвідділу внутрішніх справ.
Інтерв’ю взяв
Любомир ПАХОЛОК.
