У 85 років дідусь із Волині допомагає бити путіна

85-річний волонтер Олег Кушнір із села Війниця Володимирського району за рік зробив понад тисячу окопних свічок на передову.

Чоловік народився 24 лютого. Свій день народження, розповів «Суспільному Луцьк», не святкує після початку повномасштабної війни. Для нього ця дата стала трагедією народу.

У його родині, зізнається, багато людей у війську, кілька з них загинули.

Олег Кушнір показує генеологічне дерево своєї родини, де серед близьких родичів є чимало воїнів, серед них, на жаль, – вже і загиблі... Фотоскрін: «Суспільне Луцьк».

 Оскільки через свій вік не зміг піти на фронт, то минулої зими почав виготовляти окопні свічки, каже донька волонтера Лариса Соловей.

«Він з самого початку війни дуже жалкував, що йому вже так багато років, але весь час хотів знайти, чим би бути корисним і можна було б допомогти. Окрім того, він постійно робив благодійні внески на якісь збори, пожертви», – додає Лариса Соловей.

Зі слів Олега Кушніра, починав зі розпалювачів для війська – для цього занурював ватні диски у віск. Згодом довідався, що один школяр з села Замличі робить окопні свічки. Тоді дідусь навчився їх виготовляти через відео в інтернеті. Додає: так торік зробив 395 свічок.

«Я буду тут лежати, а там, значить, діти наші будуть мерзнути? Ну як так? І раз я ще чуть-чуть ворочусь, то треба хоч що-небудь. Я не можу вже багато допомогти. А от хоть таку дрібненьку роботу можу робити», – каже він.

Дідусь навчився виготовляти окопні свічки через відео в інтернеті.

За освітою чоловік – інженер-механік. Працював у «Волиньобленерго», викладав у автошколі, працював механіком, інженером, електромонтером. Коли тримав пасіку, використовував віск на окопні свічки, однак торік бджоли загинули, тому перейшов на парафін. Зараз з господарства має тільки курей, а увесь вільний час витрачає на допомогу війську.

«Цієї зими він мав час лише на свічки й через те йому так багато вдалося зробити. Тільки встане, щось там поробить по господарству, сідає і собі крутить свічки. Весь час нас всіх підганяв: «Давайте мені то баночок бракує, то парафіну». Ось так», – додає Лариса Соловей.

Зі слів волонтера, закупівлі матеріалів переважно робить за власний кошт, іноді йому з грошима допомагають люди. Його товариші також долучаються до виготовлення свічок.

«Він нас інструктує, ми робимо. Він, напевно, всю пенсію віддає на благодійну справу. От ми минулий раз були тут, він взяв гроші, кажу: «А що ви йдете купляти?». «То ж треба волонтерам, щоб на заправку було». Оце отаке мислення», – розповідає товариш Яртур-Іван Клекоцюк.

Олег Кушнір миє бляшанки, зависокі – обрізує і зашліфовує гострі кути, щоб військові не поранилися, беручи їх до рук. У крамницях бере порожні картонні ящики, які ріже на тонкі смужки, скручує і вкладає у бляшанку. Вміст заливає розплавленим парафіном.

«Заливання займає час, тому що парафін всотується і з’являються щілини. Значить, треба ще долити. А якщо залив багато, треба верхній (шар. – Ред.) зняти, бо дуже довго розгоряється свічка», – пояснює Олег Кушнір.

Додає: у свої 85 почувається добре, бо має ще що робити. У день його народження волонтери передали йому подяку за допомогу та працю задля війська.

Тетяна МАРКОПОЛЬСЬКА, Наталія ПРАЧ, «Суспільне Луцьк».

Зараз також читають: Понад рік боєць з Волині вважався зниклим безвісти в росії.