Одну троянду жінка виготовляє 20 хвилин.
Атласні квіти пам'яті: лучанка створює композиції, які ставлять на могилах Героїв
30-річна дівчина, почала робити букети рік тому, після загибелі двоюрідного брата на війні
30-річна дружина захисника Катерина Нижник створює атласні квіти, які ставлять на могилах військовослужбовців. Почала робити букети рік тому, після загибелі двоюрідного брата на війні.
Катерина розповіла Суспільному, що працює помічницею вихователя у дитячому садочку — букети робить у вільний час. Це заняття, говорить, допомагає їй чекати чоловіка з фронту.
«Я собі включаю на фоні якийсь фільм і сиджу. Тим більше, коли чоловік не на зв’язку, я дуже «включаюсь» в таке заняття, дуже відволікає», — каже майстриня.
Катерина Нижник розповідає, що її чоловік служив в АТО в 2015 та 2016 роках. За час повномасштабного вторгнення у 2023-му році був також мобілізований. На даний час перебуває на Куп'янському напрямку, вже третій рік. Востаннє він був у відпустці майже рік тому, у червні 2025 року. Є син, зараз йому 11 років, коли батько пішов на службу в АТО, йому було лише пів року.
«Відпустки дуже рідкі. Коли чоловіка забрали в АТО, сину було тільки пів року, він ще нічого не пам'ятав, малесенький був, але дуже нам тата не вистачало. На сьогоднішній день він все розуміє, чекає тата, коли він приїде», — говорить Катерина Нижник.
Жінка розповідає, що коло спілкування родини — це всі військові: чоловік служить, два куми служать, двоюрідний брати Андрій загинув, ще один брат повернувся з війни з інвалідністю — без обох рук.
Андрій Приходько родом із села Кошатів Рівненської області. Його мобілізували в 2024 році, коли йому було 40 років і 11 січня 2025 року він загинув на Курському напрямку, розповідає Катерина Нижник. Двоюрідний брат служив в десантно-штурмових військах.
«Прийшло сповіщення для його дружини. Нам подзвонили і 17-го числа його привезли додому. Дуже важко було, бо це не тільки мамин племінник, мій брат, а так само її похресник. Ми з ним росли. Було важко, коли його не стало», — говорить Катерина Нижник.

Катерина каже, що свій перший букет з атласних квітів хотіла зробити саме загиблому брату.
«Я хотіла великий. Великого на той час я не змогла замовити, того я вирішила зробити його сама. В інтернеті почала дивитись відеоуроки, сама пробувати. Ні в кого нічого не питала, все з інтернету», — розповідає майстриня.
Жінка каже, що перші букети робила довго. Нині вже наловчилась. На виготовлення однієї квітки витрачає 20 хвилин. Її композиції говорить: оригінальні, вони, на відміну від дешевого пластику, довше зберігають свій вигляд, не бояться вітру, дощу, снігу, тримають свою форму.
Найголовніше, додала Катерина Нижник, коли робить квіти, згадує ту людину, думає про неї з добром і сум відходить, а зароджується почуття вдячності в серці, що ця людина була в житті.
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Дружина загиблого бійця з Волині відкрила власну справу в пам'ять про чоловіка (Відео).