Воїн передав до музею на Волині ікони, врятовані з руїн будинку в Костянтинівці

У Ковельський історичний музей передали ікони, які знайшов у зруйнованій авіабомбами багатоповерхівці у Костянтинівці військовий Олександр Головницький. Серед уламків він виявив вісім ікон, шість з них потрапили до Благовіщенського собору.

Воїн виніс їх, пройшовши 20 кілометрів пішки. Коли вийшов із зони бойових дій, він відправив їх своєму товаришу Ігору Пінісу. Про це Суспільному розповіла головна оберігачка фондів Ковельського музею Мирослава Мороз.

До музею надійшли образи Божої Матері Козельщанської та Богородиці з немовлям. Ікони потребують реставрації.

«Реставрація планується в перспективі за наявності коштів», — сказала Мирослава Мороз.

Ікона Божої Матері Козельщанської

Ікона потрапила в Україну з Італії у XVIII столітті, а згодом — у Козельщину, що на Полтавщині. У 1880 році після молитви перед цим образом сталося зцілення, після чого Козельщанська Богородиця стала однією з найбільш шанованих святинь, розповідає Мирослава Мороз.

З її слів, тоді донька графа Капніста вивихнула ногу. Дівчину повезли до лікарів, потім на курорти, однак нічого не допомогло. Згодом дівчина молилася перед сімейною іконою, прохаючи стати на ноги, і після цього видужала.

Образ широко тиражувався і поширювався серед населення. Експонат є друкованою репродукцією, а не традиційною темперною іконою. Богородиця зображена сидячою з немовлям на колінах, поруч — стіл із мискою та ложкою, що є характерною особливістю цієї іконографії.

Образ вирізняється м’якою пластикою: овальні обличчя, великі очі, лагідний, задумливий вираз, додала Мирослава Мороз.

«Червоний мафорій із зірками та зелений хітон відповідають традиційній символіці. Папір пожовк, потріскався, місцями відшарувався від основи. Спостерігаються втрати фарби, потемніння та механічні пошкодження — типові для паперових ікон», — говорить Мирослава Мороз.

У ХІХ — на початку XX століття такі літографії масово виготовляли у Почаєві, Львові, Києві. Вони були доступними, широко використовувалися в побуті, іноді наклеювалися на дошки або покривалися лаком, каже головна оберігачка фондів Ковельського музею.

Ікона Пресвятої Богородиці

Ікона Пресвятої Богородиці підокладного типу, виконана олійними фарбами на необробленій будівельній дошці.

Первісно живопис був частково закритий металевим окладом, про що свідчать сліди кріплень. Відкритими залишалися лише обличчя та руки фігур, тому саме вони опрацьовані детальніше, тоді як інші частини композиції мають схематичний характер, зауважила Мирослава Мороз.

З її слів, у верхній частині ікони збереглися сліди від 14 цвяхів, якими кріпився оклад. Лики, долоні та стопи вкриті лаком, який частково не збігається з контурами зображення — ймовірно, його нанесено після встановлення ризи відповідно до її отворів.

Композиція зображує Богородицю з Немовлям Христом у фронтальному положенні. Як розповіла зберігачка фондів, образ належить до іконографічного типу Провідниці, однак виконаний у спрощеній народній інтерпретації. Обличчя Богородиці узагальнене, з видовженими пропорціями, великими очима і стриманим виразом.

Живопис зазнав втрат: потемніння, забруднення, сліди вологи, численні плями та механічні пошкодження. Дерев’яна основа деформована, з ушкодженими краями та слідами ураження шкідниками, додала Мирослава Мороз.

З її слів, ікона є характерним зразком побутового сакрального мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ століття, що поєднує канонічні мотиви з локальними ремісничими практиками.

Після наукового опрацювання експонати будуть представлені в оновленій експозиції музею «Україна незламна».

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Волинянам пропонують придбати чудовий дарунок до Великодня.