Адвокат Новіков: влада остаточно перетворила санкційний механізм на крінж

При цьому президент Зеленський ховається за колективною відповідальністю РНБО, а санкції запроваджуються без жодних правових підстав.

«В суботу 2 травня на сайті президента України з’явився указ про впровадження санкцій проти першого голови ОП і колишнього близького друга Зеленського Андрія Богдана. Сам Богдан вже прокоментував, що це особиста помста Зеленського за розповсюдження плівок Міндіча, а формальною підставою для санкцій була «системна дискредитація вищого керівництва держави», – нагадав Новіков, пише Прямий.

«Якби санкції проти Андрія Богдана зʼявилися не миттєво після нового раунду міндічгейта, я б вважав, що він трохи прикрашає, і що насправді там всередині якась стандартна конструкція «в провадженні … встановлено». Але контекст появлення указу №358/2026 такий, що інсайд Богдана виглядає ймовірним. 29 квітня вийшла нова серія плівок Міндіча, яку слушно чи ні повʼязують з Богданом – і замість відпочинку всіх цих зайнятих людей (8 міністрів, голови Ради, Нацбанку, Фінмоніторингу, головком ЗСУ і чомусь президент Академії наук) ще раз зібрали у президента на вихідних, щоб терміново проголосувати за санкції Богдану. Це знайомі симптоми, у випадку санкцій Порошенка в лютому 2025 був такий самий поспіх, і причини його ми вже детально з’ясували – Зеленський тоді тупав ногами і вимагав, щоб указ був готовий на підпис того ж вечора. Не було часу йти за нормальною процедурою, взагалі за будь-якою процедурою, зліпили з того, що було», – зауважує Ілля Новіков.

«Якщо це дійсно так, то Україна долучилася до клубу пострадянських країн, де існує статус «іноагента» – разом з РФ та Грузією. Критикувати, ображати і навіть дискредитувати вище керівництво демократичної країни можна, і навіть підчас війни. Якщо за дискредитацію президента президент може вам заблокувати рахунки – значить дискредитувати його вже пізно, треба було більше докладатися раніше», – іронізує адвокат.

Він також нагадав, що у 2014 році, коли приймався закон про санкції, історичні економічні зв’язки між Україною і Росією робили змістовним існування механізму, який дозволяв точково блокувати російські і проросійські активи в Україні. Натомість після 2022 року санкції проти російського бізнесу без активів в Україні перетворились на суцільну імітацію бурхливої діяльності.

«Іноземні партнери України не дублюють наші санкції, судна російського тіньового флоту не заходять в українські порти і не арештовуються. Втім, укази про санкції проти росіян множаться, апарат РНБО завантажений роботою, реєстр розбухає, Зеленський регулярно звітує про перемоги на санкційному напрямку», – констатує Новіков.

«Санкції не ефективні проти росіян, але все ще ефективні проти українських громадян, зокрема проти тих, хто залишаються в Україні. Відтак, санкції наразі існують одночасно на двох рівнях. На міжнародному рівні проти Росії вони абсолютно безсильні, і перетворилися на піар-іграшку президента. Всередині України вони ефективні, тут вони не іграшка, а повноцінна зброя, яку Зеленський не гребує використати проти особистих ворогів – і колишніх друзів. Зброя чудова, має безлімітні набої, майже не дає віддачі, а кому не подобається – хай краще мовчить, або сам нею отримає за дискредитацію керівництва в умовах воєнного стану», – зазначає Новіков.

«Насправді, відсутність віддачі – ілюзія. Комусь не подобається Порошенко, комусь Богдан, можна заплющити очі на окремі сюжети. Але загальна картина вже складається не на корись президента. Люди в цілому бачать, що Зеленський вводить санкції за власною забаганкою, і одночасно ховається за спиною РНБО. Жодного разу він не ініціював санкції сам як президент – хоча по закону має на це право. Завжди «мені доповіли, РНБО проголосувало». Щоразу як санкції призводять до скандалу, від членів РНБО, міністрів і інших причетних очікується, що вони будуть підігравати президенту і удавати, що нічого ненормального не відбулося. Навіть якщо для цього треба самому виставитись в ідіотському світлі», – пише адвокат.

«Кожен причетний до процесу на кожному етапі має потім удавати, що він тоді дійсно вірив в те, що було написано в проекті санкцій. Удавати в випадку Куклачьова і інших російських клоунів майже нічого не треба – всі і так згодні, що вони погані люди і заслуговують на будь-які проблеми. Удавати віру в законність санкцій у випадку Порошенка – вже складно, всі розуміють, що головний фактор там ненависть Зеленського. Сіра зона, в який міністри і члени РНБО можуть удавати, що не розуміють що виконують незаконні хотєлки президента, скулилася до мізерної плямки, міністр вже не може в неї сховатися, щось вилізає назовні. Але авдиторія, в свою чергу, все ще може удавати, що вона цього не бачить», – пише Ілля Новіков.

«Історія санкцій проти Богдана важлива тим, що вона фактично вичерпала ліміт «контрольованої жалюгідності». Справа не в тому, що Богдан хороший, а в тому, що Зеленський через особисті емоції так квапився підписати указ, що не дав своїм посіпакам часу створити для виконавців написати в документах щось, що можна видати за обґрунтування, і зібрати РНБО за звичайним графіком. В президента горіло і палало – а решта не має значення», – зазначає адвокат.

«Але рано чи пізно настає момент, коли ліміт крінжу перевищується, і все раптом валиться. І істеричні волання «всі хто проти Зеленського – працюють на Путіна!!!» вже не допомагають», – пише Новіков.