За кожною відзнакою — подвиг!
У луцькому виші діятимуть три іменні стипендії на честь полеглих Воїнів
На честь «Єнота», «Лемура» та Миколи Голубюка
В Луцькому національному технічному університеті започатковують особливу ініціативу. Відтепер в університеті діятимуть три іменні стипендії, названі на честь полеглих Захисників України - Івана Алексюка, Віктора Сохацького та Миколи Голубюка.
Їх присуджуватимуть студентам за особливі досягнення, повідомляють у навчальному закладі.
Саме з цією метою Луцький національний технічний університет та громадська організація «СЛІД У СЛІД» уклали Меморандум про співпрацю. Документ підписали ректор ЛНТУ Ірина Вахович та голова громадської організації Іванна Навроцька.
Участь у заході взяли представники університетської спільноти, громадської організації та родини полеглих Захисників України.
Відповідно до Меморандуму, громадська організація «СЛІД У СЛІД» фінансуватиме три іменні стипендії, які носитимуть імена Івана Алексюка, Віктора Сохацького та Миколи Голубюка. Вони присуджуватимуться студентам університету за особливі успіхи, а імена Героїв щороку звучатимуть під час відзначення нових стипендіатів.

За кожною з цих стипендій - історія людини, яка свідомо обрала захист України та віддала за неї найцінніше. Саме тому важливо знати, чиє ім'я носитиме відзнака, яку отримуватимуть студенти ЛНТУ:
Іван Алексюк («Єнот») до повномасштабної війни працював патрульним поліцейським, а 24 лютого 2022 року перебував за кордоном. Одразу без вагань повернувся в Україну і вже наступного дня став до зброї. Завдяки освіті у сфері радіоелектроніки Іван швидко знайшов своє місце у війську: спочатку служив у роті зв'язку, а згодом разом із побратимами створював підрозділ ударних безпілотних авіаційних комплексів «Cursed Empire», який став одним із найефективніших на своєму напрямку. На його рахунку — десятки успішно виконаних бойових завдань, знищена ворожа техніка та жива сила противника. За тиждень до свого останнього бою Івана призначили командиром взводу, а вже після загибелі підтвердили присвоєння йому офіцерського звання. Він загинув 15 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Воздвиженки на Донеччині.


Віктор Сохацький («Лемур») став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Після бойових завдань на Запорізькому напрямку отримав контузію та майже рік проходив реабілітацію. Однак після відновлення не залишив службу — перевівся до підрозділу «Любарт», де працював із безпілотними системами. У цивільному житті він любив риболовлю, футбол і тварин, а одного разу навіть привіз із Донеччини додому ящірку на ім'я Джаба, про яку дбав до останнього. Загинув 24 грудня 2025 року на Покровському напрямку внаслідок удару FPV-дрона.


Микола Голубюк ще до повномасштабної війни пройшов АТО, а після завершення контракту працював за кордоном і навіть готувався до переїзду у Велику Британію. Втім, 24 лютого 2022 року всі плани змінилися — він повернувся до своєї військової частини. Після поранення та реабілітації Микола знову став до строю, долучившись до підрозділу безпілотних систем «Нахтігаль», і водночас навчався у Львівському юридичному університеті. Побратими пам'ятають його не лише як військового, а й як справжнього гурмана, який навіть на позиціях знаходив час приготувати щось смачне та заварити чай за власними рецептами. Загинув 8 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

В ЛНТУ щиро цінують цю ініціативу та вдячні громадській організації «СЛІД У СЛІД» за підтримку її реалізації! Переконані, що іменні стипендії стануть гідним вшануванням пам'яті полеглих Захисників.
Вічна пам'ять і слава Героям України!
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Як прикордонник з Волині та його вірний Порш шукають вибухівку на «Ягодині».