Тарас Максімов.
Напад на представників ТЦК у Львові: командир волинської бригади виступив з емоційною заявою
Звернення командира 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого полковника Тараса Максімова
Останні події у Львові, пов’язані з конфліктом між цивільними та представниками ТЦК та СП, не можуть залишати байдужими. Бо за кожною такою ситуацією - люди. Люди у формі, люди без форми, родини, емоції. А головне - наша країна, яка воює з одвічним ворогом, росією.
Як командир бойової бригади, щодня бачу наших військовослужбовців на передовій. Бачу, через що вони проходять, які випробування долають, якою ціною тримається наша країна. Бачу їхню втому, виснаження, поранення і втрати. Бачу, як вони чекають тих, хто замінить на позиціях, дасть можливість пройти лікування, побути поруч із рідними, просто відновити сили.
Але мушу сказати чесно: сьогодні не так багато людей готові зробити цей крок. Не так багато готові залишити звичне життя і стати поруч із нами на фронті.
Мені часто доводиться спілкуватися з родинами військовослужбовців нашої бригади. Я знаю, що їм болить. Я знаю, скільки вони чекають своїх чоловіків, батьків, синів. І я знаю, наскільки важливо, щоб на зміну нашим воїнам приходили нові сили.
Переконаний, що серед тих, хто чинив спротив представникам ТЦК у Львові, були чоловіки, які фізично здатні взяти на себе відповідальність і підсилити військо. Чоловіки, які могли б стати поруч із нашими бійцями на Купʼянському напрямку, замінити тих, хто місяцями без ротації тримає позиції.
Але для цього потрібна не тільки сила тіла. Потрібна внутрішня сміливість. Потрібно мати характер, щоб зробити крок уперед. Одягнути форму, взяти до рук зброю, пройти навчання і стати поруч з нами, аби захищати свої родини.
Бо значно простіше обурюватися, знімати відео, принижувати військових, які виконують свою роботу. Значно простіше вимагати захисту від армії, коли сам не готовий стати її частиною.
І якби хоча б половина тих, хто принижував і поводився агресивно по відношенню до представників ТЦК, стала б в стрій нашої бригади, я б щиро сказав родинам своїх побратимів: скоро ми їх замінимо на позиціях!
Не повинно бути в нашому суспільстві поділу на готових до війни і неготових!
Бо війна не питає, кому зручно. Вона не обирає, хто готовий, а хто ні. Вона стоїть біля наших дверей уже понад дванадцять років.
Принагідно нагадую: 14 окрема механізованого бригада імені князя Романа Великого всіх охочих приєднатися до нас - підтримає, забезпечить і навчить!
Командир 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого полковник Тарас МАКСІМОВ.