Колишній тренер луцького «Торпедо» і «Волині»: «Динамо» мене просто вбило»

Ганьба! Ганьба! І ще тричі ганьба нинішньому складу київського «Динамо» і його керівництву!!!

Це – найкультурніші слова, які можна сказати про вчорашній матч і загалом про київське «Динамо». Бо далі – тільки одні матюки. І тепер цю команду калік судді будуть тягнути за вуха в українській першості. Фу!

Ліга конференцій. 3-й кваліфікаційний раунд. Матч-відповідь. «Карабах» (Азербайджан) – «Динамо» (Україна) – 2:0 (1:0 – Муаддіб, 12 хв.; 2:0 – Кащук, 69). Перший матч – 0:1.

 Відеоогляд матчу – тисни ТУТ.

«Динамо»: Суркіс, Дубінчак (Огундана, 78), Михавко, Біловар, Сич, Бражко, Рубчинський (Буяльський, 83), Лонвейк (Шапаренко, 73), Редушко (Кабаєв, 73), Герреро (Тимчик, 73), Пономаренко.

Стадіон: Республиканський стадіон імені Тофіка Бахрамова (Баку, Азербайджан). Арбітр: Стюарт Еттуелл (Англія)

Невтішний підсумок цієї кампанії для «біло-синіх» в ексклюзивному інтерв’ю сайту Meta.ua підбив авторитетний вітчизняний наставник 75-річний Мирон Маркевич.

– Тут, за великим рахунком, і коментувати нічого, – сказав Мирон Богданович. – Я б і хотів побачити позитив з боку «Динамо», але цього й близько не було. Безвольна команда. Характеру немає. З усією повагою до «Карабаху», їх можна і треба було проходити. Вони продали багатьох своїх основних гравців, але й цим кияни не змогли скористатися. Що одні ходили по полю, що інші, але у іноземців азербайджанської команди індивідуальна майстерність виявилася вищою, що й зумовило результат протистояння.

Футбол починається з того, що, якщо бракує майстерності, гравець проявляє характер, жагу до боротьби, має бути максимальна самовіддача. Мені складно сказати, що відбувається всередині клубу, команди, але гра та результати свідчать про те, що все дуже погано. «Динамо» мене просто вбило – треба примудритися, щоб так виступити. Нема слів.

Динамо» мене просто вбило – треба примудритися, щоб так виступити. Нема слів.

Такий клуб має грати в єврокубках. За нинішніх реалій хоча б виходити до групового раунду Ліги конференцій. Але «Динамо» навіть цього не змогло зробити. Цей клуб відомий у Європі, і він зобов’язаний підтримувати свій імідж. Інакше, з такими результатами, як останнім часом, на Заході вже через рік-два забудуть, що колись існувала така славетна команда.

До речі

Мирон Маркевич у 1976–1977 роках грав на позиції півзахисника за луцьке «Торпедо» (історична назва сучасного ФК «Волинь»). Тут він провів свої фінальні сезони як активний футболіст.

Луцьк став першим містом, де Маркевич офіційно очолив команду майстрів. Він тренував луцьке «Торпедо» у період з 1984 по 1987 роки.

У 1991–1992 роках повернувся до міста вже як головний тренер перейменованого клубу «Волинь», керуючи командою на початку становлення незалежного українського футболу.

Саме Мирон Маркевич у середині 1985 року запросив відомого луцького фахівця Віталія Кварцяного до себе в помічники у «Торпедо», давши поштовх його великій кар'єрі.

Працюючи у Луцьку, Маркевич помітив і залучив до дорослого футболу зовсім юного Олега Лужного – майбутню легенду київського «Динамо» та збірної України. 

Загалом Мирон Маркевич провів у Луцьку близько 8 років як гравець та тренер, заклавши основу для своєї подальшої успішної роботи з харківським «Металістом», «Дніпром» та національною збірною. 

Зараз також читають: Українець здобув Суперкубок УЄФА з футболу, перебуваючи увесь матч на лаві запасних.