Сталеві воїни «Сталевої Сотки».
«Найважливіше – це люди»: командир взводу волинської «Сталевої Сотки» про фронт і довіру в підрозділі
Захисник особисто виходить на позиції з бійцями, навчає їх військової справи та понад усе мріє про мирне життя з родиною
Василь родом з Івано-Франківщини. Йому 32 роки. За плечима – роки служби, бойовий досвід і сотні ситуацій, у яких рішення потрібно приймати швидко.
Під час строкової служби у лавах Національної гвардії України (з 2013 по 2015) чоловік отримав псевдо «Крук», пише 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ.
У вересні 2021, після завершення навчання, Василь вирішив підписати контракт із Збройними Силами України. Першим його підрозділом стала 128 окрема гірсько-штурмова бригада.
Повномасштабне російське вторгнення він зустрів на Запорізькому напрямку. Відтоді – фронт, бойові завдання, люди поруч і постійне навчання.
Сьогодні Василь – молодший лейтенант, командир механізованого взводу у 2 механізованому батальйоні 100 окремої механізованої бригади. До підрозділу він приєднався у жовтні 2025 року.
«Найважливіше – це люди. Якщо твій підрозділ злагоджений, якщо хлопці довіряють один одному і командиру – тоді можна виконувати завдання», – переконаний боєць.
Василь виходить на позиції разом зі своїми військовослужбовцями. Каже, що власний досвід потрібно не просто зберігати, а передавати тим, хто поруч.
«На війні немає дрібниць. Твої вміння та навички у потрібний момент можуть врятувати чиєсь життя», – стверджує «Крук».
Але поза військовою формою, званням і позивним «Крук» – звичайна людина, у якої є родина. Найбільше його чекають мама Дантеса Юріївна та дружина Віра.
Війна навчила його цінувати прості речі. Розмову з близькими. Тишу. Звичайний день без обстрілів. Можливість просто бути вдома.
І саме про дім Василь думає, коли говорить про майбутнє після війни.
Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Закрита зона: на Волині прикордонники впроваджують нові обмеження.
