«Я знав, що мушу вижити»: як 31-річний залізничник з Волині вибрався з пекла під Вовчанськом

31-річний Богдан із Ковеля понад 13 років пропрацював на залізниці, де був старшим зміни оглядачів-ремонтників.

Наприкінці 2024 року мобілізувався до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону.

Позивний «Чапа» Богдан обрав на честь улюбленого собаки, який дуже довго жив у його родині.

Для військовослужбовця це вже друга ротація. За час служби прикордоннику довелося опанувати різні спеціальності: був оператором-навідником БТР, снайпером, а зараз охороняє важливі об'єкти.

Найдраматичніші миті воїну довелося пережити в червні 2025 року під Вовчанськом. Під час щільного ворожого обстрілу позиції Богдан дістав поранення.

«Поруч прилетів осколок від АГС і поцілив прямо в ногу. Кілька днів доводилося буквально повзти до своїх. По дорозі ворожий «Мавік» засік мене й скинув ще дві міни… Мене всього посікло, але я знав, що треба рухатися далі, аби вижити», – пригадує прикордонник.

Евакуація теж була надважкою: побратими тягнули його під постійним вогнем, а дорогою самі натрапили на міну. Попри все, Богдана витягли. На стабпункті перелили кров, надали першу допомогу й відправили на лікування.

У тих запеклих боях Богдан втратив близького побратима з Луцька Віталія Півчука, який бився поруч і поліг на полі бою. Пам'ять про нього Богдан береже щодня.

Звертаючись до тих, хто тільки долучається до війська або ще вагається, прикордонник закликає не боятися запитувати поради в досвідчених побратимів, навчатися та опановувати військову справу.

«Якщо ви потрапили до війська, не соромтеся. Підходьте до досвідчених хлопців, розпитуйте, вчіться, дізнавайтеся, як працює зброя та техніка. Головне – не бути байдужими й розгубленими в найкритичніший момент», – наголошує прикордонник.

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Сила духу та 14 матчів: луцька команда виборола «срібло» чемпіонату України.