За участі волинської бригади: вперше у світі бійця евакуювали повітряним дроном (Відео)

«Першу в історії війни повітряну евакуацію пораненого з поля бою провели Сили оборони на Харківщині. 49-річного солдата з ампутаціями обох ніг витягли великим дроном з позиції на Купʼянському напрямку, - пише Шпиталь.Харків. - Спостережний пункт боєць тримав самотужки: росіяни скидами вбили його побратима, Костянтин дістав поранення обох ніг і лишився на позиції сам. Кілька спроб евакуювати військовослужбовця різними засобами, зокрема й НРК, не вдалися. Ворог робив все, щоби зірвати місії.

Попри все, в надскладних умовах воїн продовжував виконувати бойові завдання та сподівався на евакуацію.

 «Хоч і пропонували росіяни в полон здатися, та я не міг цього собі дозволити. Чи колонку вони, чи грамофон скинули і психологічно давили. Я памʼятаю все це дослівно, бо цей запис крутився і крутився по колу: «Братуха, ми знаєм, что ти здєсь. Твоі товаріщі тєбє нє помогут. Слишал взрив? Слєдующій может бить в тєбя. Бєлий фонарь вивєдєт тєбя. А дальшє – плєн, обмєн і домой!». Вони знали, що я трьохсотий і що я вже залишився без побратима і тримав позицію сам. Я просто викрикнув: «Рускій воєнни корабль, іди…». Ну і все. І після цього вони скинули дві протитанкові міни… Моє командування, мій ротний, дуже йому вдячний, це все він на контролі тримав – разом із їжею та водою весь час скидували мені ліки: бетадин, антибіотики, знеболювальні, ще щось», – розповідає тепер уже пацієнт харківського військового шпиталю.

Аби врятувати воїна, обʼєдналися армійці відразу кількох бригад і навіть корпусів. Такої складності евакуаційних операцій в українському війську ще не проводили, каже командир 10 армійського корпусу Артем Богомолов.

 «Інших варіантів його врятувати не було. Те, що було зроблено, зроблено вперше в Україні 100%. Чи були подібні операції в світі, я не можу судити. Планування було тривалим і ретельним. Десятки людей працювали, аби врятувати одного. До планування залучались і сили безпілотних систем, і артилерійські підрозділи, і підрозділи РЕБ, і підрозділи ППО. Але кожне врятоване життя – воно варте багатьох, багатьох годин тієї праці», – каже Артем Богомолов.

У харківському шпиталі військовослужбовцеві провели кілька операцій, перед цим декілька діб пішло на стабілізацію його стану.

«Враховуючи, що за допомоги дронів на позицію скидалися медикаменти та харчування, йому вдалося уникнути важких ускладнень, нагноїння, гангрен тощо. До нас він уже надійшов із гранулюючими ранами, тобто було видно, що в нього були і антибіотикотерапія, і протизапальні препарати. Якби не це, він би не вижив», – каже начальник відділення хірургічної інфекції та термічних ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Володимир Купріянчук.

Евакуйовували бійця гексакоптером українського виробництва «Аюдаг-6», відомого як Heavy Shot. Для цієї місії інженерам компанії Gurzuf Defence спільно з військовими довелося додати певні деталі і дещо доробити в дроні.

«Це перша в історії війни місія, коли людину евакуйовували повітряним судном. І складність, я думаю, всі розуміють: коли тобі не кілометр-два, і не 10, а більше 15 км треба нести людину, і ти розумієш, що постійно йдуть повітряні бої, постійно іде подавлення, то це дуже велика відповідальність», – розповідає один із директорів Gurzuf Defence Іван.

«Один у полі – не воїн. І нестандартне мислення зазвичай призводить до успіху. Ми знали, що такий борт робиться для однієї з бригад, ми вийшли на виробника, вийшли на цю бригаду, це 92-га, й вони пішли нам назустріч і доправили і борт, і своїх фахівців на допомогу», – розповідає командир 14 омбр імені князя Романа Великого Тарас Максімов.

 «Для прикриття польоту цього борту були долучені неймовірна кількість як осіб, так і різних підрозділів. Це були свого роду «Зоряні війни», це був великий двіж!», – ділиться Вейдер, військовослужбовець роти безпілотних наземних систем 92 ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка.

«За день до самої операції я записав йому відео на телефон, як одягти на себе спорядження і як себе кріпити до самого борта. Він нас не чув, але на борту була встановлена камера, через яку ми бачили, що він нам показує. Він причепився чітко і швидко і показав нам пальцями сердечко. І ми полетіли», – ділиться Чорний, пілот 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

«Вони всі - мої янголи тепер, особливо пілот. Він приходив мене навідати в шпиталь. І генерал приходив, і виробники дрона нанесли тут мені подарунків… Де я сили брав і як тримався? Не знаю, Бог допомагав. Підбадьорювало командування. В мене дуже хороший ротний, дуже хороші хлопці, побратими мої. Вони всі за мене сильно переживали. І саме це – що хтось за мене думає, що мене ніхто не покинув – і тримало мене весь цей час», – каже Костянтин.

Попереду у нього – протезування і реабілітація, а також робота з психологами.