Нещодавно в лісовому піщаному кар’єрі неподалік села Видраниця Ратнівського району пролунав сильний вибух. Це сапери підірвали більше двадцяти артилерійських снарядів часів Другої світової війни...
Нещодавно в лісовому піщаному кар’єрі неподалік села Видраниця Ратнівського району пролунав сильний вибух. Це сапери Володимир-Волинського гарнізону під командуванням капітана Тарасюка підірвали більше двадцяти артилерійських снарядів часів Другої світової війни. Вибух був настільки потужним, що його було чутно навіть у навколишніх селах і райцентрі. Цей цілий склад боєприпасів “нашукав” на своєму полі шістдесятитрирічний фермер з Ратного Василь Баранчук. Він довго чекав тих часів, коли можна буде взяти землю і самому господарювати на ній. Коли Україна стала незалежною і заговорили про фермерство, йому запропонували... “мінне поле”, яке знаходиться на південно-західній околиці Ратного. Цю місцину так охрестили не випадково. У роки війни тут були склади мін і снарядів. З роками “мінне поле” заросло чагарниками, а влітку там у пояс шуміли бур’яни. Але невгамовний і одержимий Василь Баранчук ризикнув “оживити” його. За чотири роки освоїв майже десятигектарну площу. А перший урожай зібрав він... із снарядів. Виорав їх більше двох десятків, щораз дивлячись смерті у вічі. Причому, всі вони були крупного калібру — 122 і 152 міліметри. І всі власноруч позносив в одну яму, яка знаходилась в якихось двадцяти—тридцяти метрах від невеликого житлового будинку, де він і мешкав. Якось під час зустрічі з ним на “мінному полі” автор цих рядків, довідавшись від нього про цей секретний склад боєприпасів, поцікавився, чому зберігає поруч це страхіття, а не викличе саперів. Василь Баранчук тоді, чи то жартома, чи то всерйоз, сказав: “Про всяк випадок. А раптом комуна знову прийде і захоче відібрати у мене землю”. І ось напередодні нового року фермер, врешті-решт, вирішив позбутися смертоносного сусіда. Отож, зателефонував у райвійськкомат і повідомив про той “секретний” склад боєприпасів... Іван КАПІТУЛА.
