ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК: поезія — це і талант, і важка праця

Не минає й тижня, щоб на стіл ведучої рубрики не ліг лист, написаний, зазвичай, за традиційною схемою: у перших рядках зізнання, як автор любить нашу газету, далі – як любить поезію і насамкінець – як хоче побачити надрукованим на сторінках газети власний вірш. А в тому вірші – ні думки нової, ні рими путньої, ні метафори бодай завалящої.

Стає зрозуміло, що автор ніколи не замислювався над тим, що література – це не задоволене самолюбство при спогляданні власного прізвища, надрукованого в газеті. Це талант, покликання, натхнення, а ще – тяжка праця при оволодінні банальним ремеслом. Бо слова «ліпляться» у вірш не лише «як на душу лягло», а за певними законами, які бажано знати, або хоча б відчувати. Про елементарне знання правопису промовчу, формат рубрики не дає можливості процитувати деякі «перлини».
На жаль, молодь сьогодні майже не знає про такі осередки творчості, як літературна студія, літературний гурток. У газети ж – інші функції. Хоча ми завжди знаходимо місце на її сторінках рядкам, які дихають талантом.