Питання це хвилює всіх, бо таки не заради красного слівця картоплю в нас називають «другим хлібом». Уряд заспокоює – «не подорожчає», застерігає: це, мовляв, не сіль і сірники, на все життя не запасешся, тож не слід панікувати...
Питання це хвилює всіх, бо таки не заради красного слівця картоплю в нас називають «другим хлібом». Уряд заспокоює – «не подорожчає», застерігає: це, мовляв, не сіль і сірники, на все життя не запасешся, тож не слід панікувати.
У людей свої резони. Хоч і нинішня ціна вже «кусається», а під весну може зрости удвічі. А запас, кажуть, кишень не обтяжує. «Куплю картоплю!» – лаконічно волає свіже оголошення на автостанції у Затурцях. — Чи не продасте бульби? – стукаються у ворота гінці з Івано-Франківщини у селі Конюхи, що в Локачинському районі. — Привези нам ріпи! — телефонують до знайомого власника вантажівки його постійні клієнти із Закарпаття (так там називають картоплю, яка геть не хоче рости у горах). Але продавати «ріпу» ні на Волині, ні на Хмельниччині не поспішають. Чи й справді не вродила, чи бояться продешевити? Фермер із Луцького району, який викопав картоплю ще в серпні, тут же продав заготівельникам «зайві» три тонни по 1.50. Ще й тішився: забрали просто з поля, не треба морочитися зі зберіганням. Тепер лікті кусає: втратив кілька тисяч. А тим часом сусіди, котрі днями викопали свої «сотки», на урожай не скаржаться. Інша справа, що посадили вони картоплі рівно стільки, скільки необхідно для власних потреб.
