Учора був звичайний редакційний будень із тих, які ми, журналісти, називаємо «газетним днем». Готувався, верстався черговий номер...
Учора був звичайний редакційний будень із тих, які ми, журналісти, називаємо «газетним днем». Готувався, верстався черговий номер.
У ньому, як і в усіх інших, видрукувано паспорт «Волині-нової», де записано: «Газета заснована 27 вересня 1939 року». Тож уже друге століття не одне покоління журналістів чесно несе свій газетярський хрест, маючи цей день за особливий, дарма, що дата не ювілейна. Втім, про неї таки не забув голова обласної ради Анатолій Петрович Грицюк і ще спозаранку привітав головного редактора Степана Дорофійовича Сачука, а в його особі – увесь колектив. Рука несамохіть потяглася до збірника із промовистою назвою «Волинь» у нашій долі» (1999), де видрукувані найкращі публікації колег. Ніби й часу минуло небагато, а скільки незворотних змін! У траурній рамці там ім’я нашого незабутнього редактора Полікарпа Шафети, більше ніколи не прийдуть у «храми рідного слова» Євген Грушка, Святослав Крещук, Мирон Александрович... Розглядаючи світлини Миколи Зінчука, особливо болісно відчуваєш, який майстер і природолюб пішов від нас. Але життя триває й читач уже звично шукає на сторінках «Волині» нові імена: Олександр Згоранець, Василь Уліцький, Тамара Трофимчук, Сергій Наумук... Тож шлях до читача триває!
