Таких велетенських баклажанів зроду не бачила. Та й покупці, які озиралися у різні боки, шукаючи на продовольчому ринку у Володимирі-Волинському потрібний товар, мимоволі затримували погляд на цих овочах...
Таких велетенських баклажанів зроду не бачила. Та й покупці, які озиралися у різні боки, шукаючи на продовольчому ринку у Володимирі-Волинському потрібний товар, мимоволі затримували погляд на цих овочах
Тетяна АДАМОВИЧ
«Дівчино, невже це «синенькі»?» - раз по раз допитувались, підходячи ближче, - хто із цікавості, хто - купуючи. І Тетяна Війтик (на знімку) показувала чималі плоди, які заважували більше кілограма, а деякі дотягували й до двох. - Овочі користуються неабияким попитом, бо таких тут ніхто не продає, - пояснила мені, коли я зацікавилася, що ж то за сорти і як їх вирощувати. Адже здебільшого ці теплолюбні рослини ростуть на півдні та сході, де більше сонця. І хоч прижилися і в нас, але, знаю, плодоносять не так рясно. - Якщо дотримуватись певних правил, то результат не забариться, - продовжила розмову дівчина. - Головне - вибрати сорт, який у нашій місцевості достигає. Мої батьки - Ольга Іванівна і Віталій Степанович - довго експериментували на дачі у Залужжі, що у Володимир-Волинському районі. Перепробували сортів декілька, але зупинилися на французькому Клоринда. Розсаду висаджуємо під агроволокно, коли мине загроза заморозків. Після цвітіння рослин плівку знімаємо. Як добриво використовуємо сухий кролячий послід. Найбільш допікають кущам колорадські жуки - їх збираємо впродовж літа. Плоди достигають у серпні-вересні, зовсім не мають гіркоти, на стеблі їх по два-три, лежать на землі, але тримаються міцно, тому доводиться їх зрізувати секатором. Крім баклажан, родина Війтиків вирощує різні овочі та зелень. Добре зародили у них кавуни голландських сортів Леді, Крісбі, дині - Роксолана.
