РЕАЛІЇ: добре там, де нас немає
Ми часто ганимо свою країну, бо нам здається, що все у нас не слава Богу. А нещодавно довелося почути цікаву розповідь про те, як один із волинських лікарів пережив справжню переоцінку цінностей, повернувшись додому після тривалого стажування за кордоном...
Ми часто ганимо свою країну, бо нам здається, що все у нас не слава Богу. А нещодавно довелося почути цікаву розповідь про те, як один із волинських лікарів пережив справжню переоцінку цінностей, повернувшись додому після тривалого стажування за кордоном.
У Австрії він зробив для себе парадоксальний висновок – ми в Україні живемо не бідніше, а в дечому - навіть розкішніше, ніж за кордоном.
По-перше, на відміну від нас, австрійці на кожному кроці економлять. Дуже ощадливо використовують воду, тому купатися у ванні - це розкіш для багатих людей. Всі інші обходяться душем. З причини тієї ж дорожнечі води розкішшю вважається пральна машинка у квартирі. Місцеві жителі брудний одяг збирають у пакети і здають у загальні пральні. По-друге, так само, як і у нас, чимало австрійців працюють на кількох роботах, бо однієї зарплати на прожиття не вистачає. А найбільше лікар був здивований, коли професор медичного закладу приїхав на роботу на велосипеді. «Мабуть, якби хтось зі світил волинської медицини надумав добиратися у лікарню не на дорогій іномарці, а на двоколісному транспорті, подивитися на це чудо зібралася б навіть преса», - сміявся оповідач, уявляючи собі цю картину.