Балакучий дядечко на автобусній зупинці в одному волинському селі ділився із знайомим враженнями від недавньої поїздки до Білорусі. «У них там чисто, дороги – не те, що наші...
Балакучий дядечко на автобусній зупинці в одному волинському селі ділився із знайомим враженнями від недавньої поїздки до Білорусі. «У них там чисто, дороги – не те, що наші.
А порядок який! Уявляєш, стоїть міліціонер на вулиці, курить сигарету і недопалок викидає в урну, а не під ноги». Чоловіка дуже здивувало, що охоронець порядку не користується привілеями недоторканності, які йому належать. «А у нас що? Смітник стоїть поруч, а кидають поза ним», – продовжував чоловік. Він теж курив сигарету. З цікавості я стала спостерігати за ним, куди ж дядечко подіне недопалок, бо урни поруч не було. Кинув під ноги, наче й не висловлював хвилину перед тим високих думок про культуру. Чи не в тому проблема нашої країни, що всі благородні поривання закінчуються на теоретичному рівні, не маючи практичного втілення? Розмірковувати про безлад, а потім самому ж його робити – незбагненний парадокс, чи не так? За ситуацією спостерігала Ярослава Тимощук.
