День святого Миколая спонукав до спілкування зі знайомими, рідними, друзями. Увесь час не вмовкали телефони, не відпочивав і скайп. Географія дзвінків, окрім різних куточків Волині, — Київ, Львів, Канів, Тернопіль... І майже у кожній розмові, після традиційних привітань зі святом, болісне: а ви чули, що сказав Путін, що вони б виграли війну і без України?..
День святого Миколая спонукав до спілкування зі знайомими, рідними, друзями. Увесь час не вмовкали телефони, не відпочивав і скайп. Географія дзвінків, окрім різних куточків Волині, — Київ, Львів, Канів, Тернопіль... І майже у кожній розмові, після традиційних привітань зі святом, болісне: а ви чули, що сказав Путін, що вони б виграли війну і без України?
Прикметно, що всі мої співрозмовники — не ветерани, а ровесники, народжені у повоєнних 50-х, або й зовсім молоді люди, онуки й правнуки тих, хто здобув Перемогу у Другій світовій. У кожного — свої аргументи, посилання на розповіді фронтовиків-дідусів чи сусідів, на сторінки історії, проштудійовані в архівах і вищих навчальних закладах. І море болю й обурення нахабством і брехнею недалекоглядного політика. Тож від їх імені хочу посвідчити: Путін образив не лише ветеранів. Він штрикнув великодержавним пальцем у невигойну рану всього українського народу, який втратив у цій війні від 8 до 10 мільйонів своїх кращих синів і дочок. Цього не забудуть ні люди, ні Бог.
