Іван ГЕЛЬ, багаторічний політв’язень радянських таборів, про те, чи не шкодує за втраченою молодістю, проведеною у радянських таборах (Івана Геля не стало 16 березня 2011 року):..
Іван ГЕЛЬ, багаторічний політв’язень радянських таборів, про те, чи не шкодує за втраченою молодістю, проведеною у радянських таборах (Івана Геля не стало 16 березня 2011 року):
Усе, що я робив, не вважаю героїчним. Мені часто казали, що я страждав. Я не страждав — я просто робив те, що мав робити. Я чинив синівський обов’язок щодо України, намагався продовжувати справу батька. Він у свої 18 років був стрільцем – добровольцем Української галицької армії. У 1940–х він був станичним, зв’язковим окружного провідника СБ ОУН. Я прожив життя так, як мусив. Бо у 20—30–х роках було нормою, коли казали: або здобудеш Українську державу, або загинеш у боротьбі за неї
