“Як ви оцінюєте хід конституційної реформи в Україні, які перспективи цих процесів надалі?”— з таким запитанням кореспондент “Волині” звернувся до лідерів кількох організацій політичних партій і громадських об’єднань області...
“Як ви оцінюєте хід конституційної реформи в Україні, які перспективи цих процесів надалі?”— з таким запитанням кореспондент “Волині” звернувся до лідерів кількох організацій політичних партій і громадських об’єднань області
Анатолій Луцюк, голова обласної організації політичної партії “Трудова Україна”: — Взагалі політичні процеси в Україні, складається враження, розвиваються за відомою формулою “Крок вперед, два кроки назад”. Теперішній хід реформи характеризується політичним безкультур’ям. Не хочу ділити політичні сили на більшість і опозицію, хай народ розбирається, хто винен, що так відбувається. Поведінка обох сил у парламенті просто дивує, мені як педагогові геть незрозуміло, як таке може бути у нашому законодавчому органі? А як гарно вони вели себе, коли хотіли сподобатися виборцям! Думка ж нашої партії, нашого лідера Сергія Тигіпка така: вибори Президента повинні проводитися всенародно. І тепер, і надалі. Вибори ж до парламенту на пропорційній основі проводити ранувато, бо різні соціологічні опитування показують, що особливої довіри до партій ще нема. Гадаю, що вибори Президента парламентом у 2006 році навряд чи будуть. Хоч ми вважаємо свою партію лейбористською, але мене вкрай здивувала сама назва проекту — Симоненка-Медведчука. Як воно можливе, таке поєднання? Аліна Шпак, голова обласної організації “Молода Просвіта”: — На мою думку, той ажіотаж, який зараз роздувається навколо конституційної реформи, є надуманим. Візьміть будь-яку державу. Ніде через кілька років після прийняття Конституції її не реформують. Візьміть США, там конституція діє понад 200 років і за цей час прийнято трохи більше 20 поправок. Хоч тоді конституція створювалася лише для 13 штатів, а зараз їх 50. Казати, що наша Конституція не дає можливості далі розвиватися державі — абсурд. У нас є Конституція, яка, на думку європейських юристів, політологів, правознавців, не поступається кращим конституціям світового масштабу. Чому ж забули ці оцінки, якими ще вчора пишалися? Що заслуговує на зміну, так це запровадження виборів на пропорційній основі. Той проект, який був проголосований в останні передноворічні дні, — дуже хитрий хід, але він не має логіки. Обговорення конституційної реформи, яке проводилося, виявило всі проблеми сучасної влади, показало її крихкість. З одного боку нас намагаються переконати, що народ все обговорює, що це хоче народ, з другого боку — в народу забирають право обирати Президента. Коли ж в Луцьку зібрали форум для обговорення реформи, то виявилося, що ті, кого привезли з районів, не знають для чого. Дані напівпровладного Центру Разумкова свідчать, що 83 відсотки людей проти того, щоб Президента обирав парламент. Ростислав Чапюк, перший секретар Луцького міськкому Соціалістичної партії України: — Конституція України потребує не реформи, а вдосконалення. Я працював у Верховній Раді другого скликання якраз у комісії по вдосконаленню проекту Конституції. Недосконалість цього Основного закону вже тоді закладалася внаслідок тиску з боку Адміністрації Президента. Ви знаєте, хто був найбільше проти ідеї обрання Президента парламентом? Представники Адміністрації Президента. Вони ж виступали проти обмеження його повноважень. Удосконалювати Конституцію треба через рік — з новими стосунками, з новими людьми на чолі цього процесу. Це моє глибоке переконання. Поки що ж бачимо стільки суб’єктивного, стільки спекуляцій, стільки брудного, що нічого доброго сотворити не зможуть. Тим більше, що цей проект підписаний діаметрально протилежними політиками — провідною особою влади Медведчуком і “найрадикальнішим революціонером” Симоненком. Наша партія виступає за обрання Президента народом і тепер, і у найближчій перспективі. Ми за розширення функцій парламенту, формування ним уряду, підзвітність уряду народу через парламент, підпорядкування уряду держадміністрацій, які повинні не призначатися, а обиратися, структурованість влади зверху донизу, через обрання тих або інших політичних сил. Це і є європейська форма влади. У нас же пропонується ерзац-реформа. Богдан Шиба, заступник керівника представництва блоку “Наша Україна” в області: — Зміни, які пропонуються до Конституції, на мій погляд, не продумані стратегічно, до того ж вони не враховують сучасних умов, в яких перебуває Україна, навіть того, як наші люди живуть. Як у нас реалізуються права на життя, на освіту, на охорону здоров’я, соціальне забезпечення, свободу слова, совісті? Погано. Але ж про це не йдеться, а йдеться про перерозподіл повноважень Президента, уряду, Верховної Ради. Я за ті зміни в Конституції, які виглядають логічними. Треба дати можливість людям обирати свою владу — від району до Президента, впливати на свою владу, вимагати відповідальності від влади. Обрання ж Президента парламентом погіршує можливості впливу на владу. Я за прямі вибори і підзвітність керівників влади на всіх рівнях. Це буде справжня конституційна реформа, за яку й виступає “Наша Україна”. Пригадаймо, що ми ще дев’ять років тому обирали керівників районної і обласної влади, а тепер і Президента не можна буде. То куди йдемо? Олександр Клімович, голова обласної організації Народно-демократичної партії: — НДП виступає за партійні вибори, за пропорційну систему, яка забезпечує політичну відповідальність влади. На погляд нашої партії нинішня ситуація у Верховній Раді склалася якраз через неструктурованість парламенту, через вперту позицію депутатів-мажоритарників. У тому ж варіанті реформи, який підтримали 292 депутати, є майже 70 відсотків пропозицій від Народно-демократичної партії. За що ми твердо стоїмо? Верховну Раду треба обирати на пропорційній основі, парламент формує коаліційний уряд, призначення керівників виконавчої влади в регіонах — це повинно входити в компетенцію прем’єр-міністра. Я гадаю, що головне завдання, яке потрібно вирішувати всім здоровим політичним силам, в тому числі тим, які складають парламентську більшість, — забезпечити незалежність роботи парламенту від впливу ззовні. Ми за всенародні вибори в 2004 році, а за вибори Президента парламентом тоді, коли в парламенті сформується політично відповідальна сила. НДП вважає, що рано чи пізно ми прийдемо до того, що є в усій Європі — державою керує політична сила, яка має більшість у парламенті, якій найбільше довіряє народ. Інтерв’ю взяв Володимир ЛИС.
