Україна є, була і буде. Завжди були ті, хто боровся за неї, хто йшов наперекір, хто не мовчав... Бо навіть просто любити Україну ніколи не було легко. Наша Історія і Культура, наш Гімн і наш Прапор, наша Мова - це століттями було ознакою протесту. Це і зараз означає позицію. Може, саме тому любов до України - стоїчна. Це назавжди. І якщо навіть не знаєш куди йти і з ким тобі по дорозі, варто озирнутись назад, на покоління тих, хто зберіг Україну у своєму серці... І не дати загасити пломінь віри у своїй душі, бути достойними дітьми свого народу і своєї Вітчизни, зберегти цю, таку ще нетривку, Незалежність. За неї віками боролись наші предки. Нам не можна це втратити
