У Любешові ось уже більше року працює міні-пекарня. Хай невелика - всього 560 кілограмів продукції за зміну, але своя. Хліб можна купити прямо на підприємстві, що дешевше обходиться, і він ще теплий. Раніше хлібобулочні вироби здебільшого завозили з луцьких підприємств...
У Любешові ось уже більше року працює міні-пекарня. Хай невелика - всього 560 кілограмів продукції за зміну, але своя. Хліб можна купити прямо на підприємстві, що дешевше обходиться, і він ще теплий. Раніше хлібобулочні вироби здебільшого завозили з луцьких підприємств
Олександр НАГОРНИЙ
Подія радісна ще й тому, що до виробництва прийшли чесні і скромні любешівські підприємці, які не ганяються за надприбутками, як це роблять ділки, що діють за принципом «купи-продай». А випікати хліб - це завжди почесно. Дивлячись, як покупці хвалять хліб - «дешевий і смачний», захотілося ближче познайомитись з організаторами такого потрібного людям виробництва. Анатолій Крисько та його швагро Іван Омельчук уже давненько закінчили Український інститут одного господарства в Рівному. Згодом Анатолій працював інженером в ПМК-199, а Іван - навчався в аспірантурі. Почали торгувати борошном, бували на хлібозаводах, приглядалися до виробів на виставках. Як жартує Анатолій Феодосійович, організувати пекарню його змусила дружина Віра, за фахом бухгалтер, яка часом поверталася з роботи без хліба. Отже, утворився дефіцит, який можна заповнити. - Якби ви знали, скільки років і як важко ми йшли до своєї мети - через поїздки в Київ, отримання дозволів, висновків і т.д., - розповідає Анатолій Крисько. - Інколи думаю, що можна було б написати книжку про терни на шляху. Якби не селищний голова Петро Хомич, допомога його друзів, то не знаю, чи вдалося б запустити міні-пекарню. Ще раніше хлопці викупили колишнє приміщення Любешівського споживчого товариства, переобладнали. Придбали, взявши кредити, піч, формовочну машину, тістомішалку турецької відомої фірми. Десять любешівців отримали робочі місця, навчилися випікати хліб. Асортимент поки що невеликий: житній 700-грамовий буханець коштує 2,50 гривні, пшеничний 600-грамовий з борошна вищого гатунку - 2,75, батон та булочки. - До нас за хлібом навідується чимало білорусів, кажуть, дешевший і смачніший, ніж у них, звичайно, приємно це чути, - розповідає Анатолій Крисько. - У нас технологія, як кажуть, без всякої хімії, без добавок, на натуральній заквасці. Я одного разу пробував білоруський хліб на виставці, хвалилися, що він два тижні не черствіє, хоча, думаю, це не від високої якості. Щодо планів на майбутнє, то Анатолій Феодосійович скромно мовив, що постараються розширити виробництво, збагатити асортимент, дбати в першу чергу про якість продукції, отже, конкуренції не боятимуться.
