Уже вдруге юні гуртківці Луцького центру туризму, спорту і краєзнавства, що діє при загальноосвітній школі №23, вирушили разом зі своєю невтомною наставницею Русланою Мельник із гостинцями до лісових мешканців мальовничої Ківерцівщини...
Уже вдруге юні гуртківці Луцького центру туризму, спорту і краєзнавства, що діє при загальноосвітній школі №23, вирушили разом зі своєю невтомною наставницею Русланою Мельник із гостинцями до лісових мешканців мальовничої Ківерцівщини
Світлана ЗОЗУЛЯ
Вона розповіла, що для здійснення цієї поїздки її учні не пошкодували коштів, які вони наколядували й нащедрували протягом новорічно-різдвяних свят. Працівники державного підприємства «Мисливське господарство «Звірівське» відвезли їх до годівниць, в які вони дбайливо порозкладали привезені з Луцька овочі, крупи, хліб і сіль. Діти були дуже втішені тим, що роблять разом таку важливу справу і допомагають дорослим дбати про звірів. Щоправда, цього разу брати наші менші не дуже то й поспішали усе це скуштувати, ховаючись у лісових нетрях. Дуже хочеться, аби дитячий гомін був єдиним найбільшим порушником їхнього спокою... І щоб вони потрапляли тільки під мирні приціли фотокамер... Ми були дуже вражені прикладом любові та вірності, який, самі того не відаючи, продемонстрували людям... коні. Адже за возом, у який лісівники впрягли гривасте «подружжя» — Сивого й Кармеліту, щоб прокатати з вітерцем учасників нашої мандрівки, протягом кількох годин бігало їхнє «дитятко»-лошатко. Воно дуже тішилося, коли єгер Олександр Перхалюк зупиняв «батьків», щоб висадити зацікавлених зимовими краєвидами пасажирів, і чимдуж бігло до «матусі» поласувати молоком. Взагалі ж, кожна нова мандрівка у Звірівське лісництво — цікава й неповторна. У ній не тільки діти, а й дорослі мають змогу повчитися бути добрішими й милосерднішими до своїх співмешканців по планеті. І не тільки до тварин...
