СУСІД ПРОВОКУЄ ПОВІНЬ

Невдалий вибір ділянки під забудову спричинив біди людям
Жителька села Затурці Локачинського району з острахом зустріла чергову зиму і сніг. Адже думка забігає наперед: це ж почнеться повінь навесні, і знову до хати підступить вода. Знову пропаде картопля в льосі, а в будинку стіни вкриються сіткою тріщин, оскільки фундамент просідатиме.
Надія Гнатівна для доказовості принесла в редакцію фотознімки — один з них друкуємо. Серед такого озера стояла її хата минулої весни. Жінка розповіла, що про її проблему газета “Волинь” вже згадувала — в публікації за 15 березня “Перша атака весняної повені”. Власне, і суть цієї проблеми була викладена: родина Скібінських мучиться вже майже десять років — відтоді, як сусідові Валерію Тлучкевичу дали поряд з їхньою хатою ділянку під забудову.
І якщо тоді я обмежилась телефонним дзвінком до голови сільської ради, щоб впевнитись, що справді підтоплення якоюсь мірою спровоковане сусідом, то тепер, після візиту Надії Скібінської в редакцію, виїхала на місце конфлікту. І переконалась, що конфлікт цей “затягнувся міцним вузликом”, який не можуть розв’язати ні місцева влада, ні керівники відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації, відділу земельних ресурсів.
... У 1974 році в провулку Чапаєва сім’я Скібінських одержала ділянку під забудову. Біля новозбудованої хати була найнижча точка долини, яка, по суті, виконувала функцію природного водостоку. Коли сніг різко тане, то вода з навколишніх полів стікає в цю долину. А вже звідси — в придорожній рів. Так було до 1995 року. Тобто доти, поки цю долину, яка була природним водостоком, не віддали під забудову Валерію Тлучкевичу.
Чоловік, звичайно, знав, що навесні в долині часто стояла вода. (Було навіть, що попередньому господарю давали декілька соток землі взамін затопленій.). Розумів, що будуватись тут не можна, бо хата у повінь “плаватиме”. А тому навозив у цю долину стільки землі, різних будівельних відходів, що місце, де запланував звести будинок, перетворилось з найнижчої точки в узвишшя. І тепер, як кажуть, неозброєним оком видно, що вже будинок Скібінських став тією найнижчою точкою, куди тече вода в період повені.
У зв’язку з цим Надія Скібінська в листопаді 2002 року звернулась до голови Затурцівської сільської ради із заявою-проханням відновити природний водостік, бо навесні може бути біда. І справді, вже в кінці зими, як тільки почав танути сніг, хату її підтопило.
На сьогоднішній день в Надії Скібінської є ціла пачка листів-відповідей і з сільської ради, і з районних інстанцій. І залишилась та ж сама проблема. Бо Валерій Тлучкевич вже приступив до будівництва фундаменту під хату. А претензії сусідки розбиваються в непорушне переконання Валерія Тлучкевича: тут мені виділили земельну ділянку під забудову — що хочу, те й роблю. Тим більш, як вважає чоловік, він виконав все, до чого зобов’язувала його сільська рада.
Щоб було ясно, про які зобов’язання йдеться, процитую рішення Затурцівської сільської ради, прийняте 24 квітня цього року. Зокрема, в одному із пунктів зазначено: “Зобов’язати Тлучкевича В.Й. зробити вільний протік води через його город на дорогу. Є в цьому рішенні, до речі, і пункт, адресований Скібінським, які страждають від підтоплення: “Зробити обвалування за своїм хлівом, щоб вода не протікала на подвір’я та до господарських будівель”.
Ясно, що вільного протоку води вже не може бути, оскільки на її шляху рукотворне підвищення. І Валерій Тлучкевич вийшов із ситуації по-своєму — в кінці своєї ділянки насипав “дамбочку” і спрямував, як вважає, воду на дорогу. А ще поперек ділянки прокопав рівчака, який нібито має врятувати сусідів від підтоплення. Хоч самі сусіди не вірять в ефективність таких самодіяльних гідроспоруд. А ще дивуються, яким чином їм зробити обвалування за своїм хлівом: ширина ділянки 27 метрів — це ж скільки землі треба, щоб захиститись навесні від великої води?!
Дивно, що вже в наступному документі — висновку комісії у складі голови сільської ради та начальників відділу містобудування та архітектури Локачинської райдержадміністрації, відділу земельних ресурсів акценти зміщені: основна увага не до скарги Скібінської, а до рішення сільської ради. І Скібінська Надія постає в ролі неслухняної громадянки, бо “не зробила підсипанку грунту” (оте обвалування за хлівом). А Валерію Тлучкевичу приписано “розчистити насип ще на один метр”. І в той же час ця комісія у своєму висновку зазначила: “Кваліфіковане технічне рішення по даному питанню можуть прийняти проектні організації. До компетенції комісії не належить прийняття технічних рішень”.
То куди ж ще звертатись жінці, щоб “достукатись” до тих проектних організацій, якщо в цьому їй не допомогли відділ містобудування і архітектури та відділ земельних ресурсів?
Сам же сільський голова Володимир Патійчук в розмові визнав, що помилку було зроблено ще в 1994 році, коли давали Валерію Тлучкевичу ділянку під забудову в такому місці.
— Я вже з архітектором району радився. — сказав Володимир Патійчук, — з приводу того, щоб, може, забрати у Валерія Тлучкевича будівельний паспорт. Виявляється, таке питання вирішується тільки через суд.
То, мабуть, сільській раді все-таки потрібно довести справу до кінця, навіть якщо виникне необхідність і до суду звернутись. Бо не можна створювати людям нестерпні умови проживання.
Катерина ЗУБЧУК.