«Недавно довелося їхати в тролейбусі поряд із колишнім Луцьким центральним універмагом. Побачив, як дружно в жовто-червоних касках трудилися будівельники, відбудовуючи його...
«Недавно довелося їхати в тролейбусі поряд із колишнім Луцьким центральним універмагом. Побачив, як дружно в жовто-червоних касках трудилися будівельники, відбудовуючи його. Тролейбус якраз зупинився на переході, де всі пасажири мали огляд для спостереження. Одна жінка сказала: «Добре працюють, певне, багато платять. Це ж бо спеціально спалили його». Інша підтримала розмову: «Тож Азаров будує». «Та який Азаров,— втрутився немолодий дядько, — то розбудовує дочка Юлії Тимошенко під майбутній ресторан та готель». У тролейбусі зчинився рейвах: довелося почути мені, селянину, прізвища Тігіпка, Порошенка, Палиці, Коломойського. Я стояв і думав: кому ж вірити?» Почитавши цього листа Миколи Кужелюка із села Кроватка Рожищенського району, ведучий рубрики подумав: «А воно тобі, чоловіче, треба?». Спробував усе ж допомогти. На територію будови не пускають, а будь-якого повідомлення немає. Хто ж реконструює приміщення і коли закінчать, не вказано. Зателефонував до компетентних людей, поцікавився, чиє то дітище. Відповіли: «Не велено говорити, є деякі нюанси. А тобі воно треба?». P.S. І все-таки цікавість пана Кужелюка та журналіста не залишилися поза увагою. Буквально вчора на видному місці з’явився «паспорт об’єкта», в якому зазначено, що замовником реконструкції є товариство закритого типу «Універмаг «Луцьк», завершиться вона — в четвертому кварталі, названі проектувальники і підрядники. Ось, бачте, як просто: ніяких «закритих» об’єктів, це ж бо власність товариства.
