ТАЄМНИЦІ: шукачі скарбів риють нори біля старих дубів

Нещодавно з племінником (він працює майстром лісу) оглядав його обхід. Біля вікового дуба помітили нору.

— Що за дивний звір?— здивувався лісівник. — Широка вгорі нора закінчується вузькою лієчкою під коренем. Невже єнот оселився?
Та звіра — ні малого, ні великого — скільки не вглядалися у нірку, не побачили. Пізніше виявилося, що це хтось так сумлінно перевіряє металошукачами всі місця, де ростуть більш-менш старі дуби. Заглядає і під коріння, наскільки це можливо. Зриті-скопані діброви біля Цумані, Ковеля, Шацька, Любомля, Любешова... У кожному районі чи й сільці ходять легенди про заховані червінці, золото. На Ратнівщині, наприклад, розповідають про скарби австрійської дивізії Зігенталя, що у складі наполеонівських військ проходила цими краями, у Шацькому районі — про казну Речі Посполитої, яку з початком польсько-німецької війни скарбничі привезли у цей край, на Ковельщині — про награбовані багатства третього рейху.
... Цю історію розповів наш автор Сергій Цюриць, який вважає, що саме дерева-довгожителі є живим скарбом. А ведучий рубрики згадав, скільки тих велетнів олігархи місцевого розливу відправили за кордон, звідки ми отримуємо готові меблі.