БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

1. ЯК ЧАСТО ВАМ ДОВОДИЛОСЯ «РОЗДВОЮВАТИСЯ» — КОЛИ ДУША ПРАГНЕ ОДНОГО, А МУСИШ ЗА ЛОГІКОЮ ЧИ ПОТРЕБОЮ ЧИНИТИ ІНШЕ?
2. ЧИ ПОМИЛЯЛИСЯ ВИ У ЛЮДЯХ?

Ганна ГЕРМАН,
радник Президента України (м. Київ):
1. Я вже маю так багато років (53 — ред.), що завжди роблю те, чого хоче душа. Я собі можу в житті це дозволити.
2. Лише в собі.

Володимир КАРПУК,
народний депутат України, «Наша Україна» (м. Київ):
1. Я практично не роздвоююся. Таких випадків було небагато, бо роздвоєння душі — це шлях у нікуди, до самовбивства.
2. Звичайно, що помилявся. Особливо останнім часом. Є багато людей, які носять оболонку інших людей, а справжня їхня сутність виявляється у критичні моменти. І тоді стає боляче. Я зрозумів, що великою мірою ідеалізував людей.

Анатолій ГОРБАТЮК,
народний депутат України, Партія регіонів (м. Київ):
1. Мене виховали у правильних традиціях християнської моралі, тому намагаюся завжди обирати чіткі орієнтири і за ними рухатися у житті. Я цілеспрямована людина, тож питання роздвоєння позиції — не моє. Часто стоїть питання вибору. Чи були у мене сумніви у голосуванні за законопроект «Про засади мовної політики»? Це не питання роздвоєності. Якщо говорити про українську мову і мову нацменшин, то я голосував свідомо за цей законопроект, тому що знаю, як виписана позиція української державної мови у ст.10 Конституції України. Читаючи цей законопроект, побачив, що у ньому немає загрози для української мови. Я зробив свідомий вибір, що треба сьогодні підтримати людей, які також, як громадяни України, мають право використовувати свою рідну мову як основну.
2. Мій досвід управлінської діяльності дає можливість зрозуміти, що людину не пізнаєш за місяць-два, лише за рік-другий можна про неї робити якісь висновки про її ставлення до інших людей, до роботи, про її порядність чи стійкість. На це все треба час. Це найгірше — помилятися в людях. З досвідом таких помилок стає щоразу менше.

Олександра КУЖЕЛЬ,
екс-заступник голови партії «Сильна Україна», екс-глава Держкомпідприємництва, координатор громадської організації «Громадський спротив» (м. Київ):
1. Найбільше таких випадків було у вихованні дітей. Коли дуже хочеться обняти, поцілувати, допомогти, а я казала собі «Стоп!» і робила зовсім інше, розуміючи, що так для дитини буде краще. Іноді приходить людина як до політика, а ти думаєш, що вона неадекватна. Хочеться уникнути розмови, але розумієш, якщо ти не можеш любити людину такою, якою вона є, то не маєш права бути політиком. Потім я сто разів собі дякувала за витримку вислухати людину, бо пізніше зрозуміла, що ця людина — нормальна, просто її так обманула влада, що вона здається неадекватною.
2. Дуже багато разів помилялася. Я також людина. Не помиляється той, хто нічого не робить, бо він нікуди не рухається. У молодості часто закохувалася, помилялася і в дорослому житті, в політиці. Остання моя політична помилка — Сергій Тігіпко.

Сергій ШИШКІН,
бард-піаніст, філософ, композитор (м.Володимир-Волинський):
1. Були такі випадки колись, але я ці прояви «роздвоєння» мінімалізував. Максимально стараюся не робити цього. Нині практично такого не буває.
2. Звичайно, помилявся. Але з часом приходить життєвий досвід. Нині користуюся у житті принципом судити про людину за її справами, а тому у людях помиляюся щоразу менше.

Галина КАЖАН,
заслужена артистка України (м.Луцьк):
1. Намагаюся бути собою і не роздвоюватися. Чужі ролі приміряю лише на сцені, а в житті не граю. Театральна діяльність спонукає проникати в світ героя. Різні характери і образи змушували відходити від себе. Скільки ролей — стільки і роздвоєнь було. Бути собою на сцені нецікаво, це професійна необхідність.
2. Дуже часто доводилося, попри добре розвинену інтуїцію. Але біль розчарувань загартовує волю. Я вдячна своїм недругам. Люди, які роблять зло, вчать нас таких речей, за які їм можна навіть подякувати. Із подібних ситуацій беру позитивний досвід на майбутнє.

Бліц-опитування підготували Ярослава Тимощук та Леся БОНДАРУК.