РЕАЛІЇ ЖИТТЯ: дірок на мосту через Чорногузку більше, ніж на сирітській сорочці

Перехід через річку Чорногузку, який з’єднує села Коршовець і Голишів, що поблизу Луцька, важко назвати мостом. Скоро від нього залишаться тільки перила. Лише вони зроблені з металу. Все інше — із поламаних дерев’яних дощок.

Близько тридцяти років тому на річці Чорногузка, повідомила наша дописувачка Ольга Бондаренко, побудували міст, аби людям було зручніше добиратися на роботу чи навчання з одного населеного пункту в інший. Востаннє ремонтували його двадцять років тому. З тих пір жителі самотужки укріплювали конструкцію. Розповідають, що неодноразово люди падали у річку, йдучи цим екстремальним мостом. Благання селян полагодити перехід місцеву владу не бентежать. Втім, Сергій Яручик, голова Боратинської сільської ради, до якої входить село Голишів, повідомив, що проект нового, вже бетонного, мосту розроблятиметься, щойно будуть знайдені на це кошти. Він зі свого боку готовий виділити із сільського бюджету до 20-ти тисяч гривень. А от Сергій Федчук, голова Промінської сільської ради, до якої входить і Коршовець, за словами селян, всіляко відхрещується від мосту. Міст, мовляв, не на їхній території.