ПРОГРАМА «ВОЛИНЬКАРД» РЯТУЄ НАШІ ЖИТТЯ

«У вас голова облдержадміністрації, напевне, медик за фахом?» — нерідко запитують у волинських лікарів їхні колеги з інших областей. Медичні світила з європейських клінік дивуються, наскільки зацікавлено бере участь Борис Клімчук у роботі науково–практичних конференцій з проблеми запобігання серцево–судинним захворюванням. Дискутуючи нарівні з професіоналами, висловлює слушні зауваження, пропозиції. А якщо керівник області — «в темі», добре обізнаний з можливостями сучасної кардіологічної допомоги, то спільно можна зробити чимало. Саме В об’єднанні зусиль медиків, влади, громадськості вбачає запоруку успішної реалізації програми «Волинькард» її розробник — керівник обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізису, доктор медичних наук, професор Андрій Ягенський (на фото)

Марта ВИШЕНСЬКА


- Андрію Володимировичу, відомо, що ви і раніше стукали у владні двері, намагаючись привернути увагу до важливості й необхідності боротьби з серцево–судинними недугами.
— Я завжди кажу, що питання профілактики серцево–судинних захворювань — це питання національної безпеки. Адже йдеться про збереження людського, трудового ресурсу завдяки зниженню загрози інвалідизації, смертності осіб з серцево–судинними захворюваннями, серед яких значна частина — люди працездатного віку. У більшості європейських країн це давно стало питанням державної ваги і, як наслідок, серцево–судинні хвороби в загальній структурі смертності в них займають 40-49 відсотків, у той час, як в Україні цей показник становить понад 65 відсотків. Завдяки профілактичним заходам у розвинутих країнах вдалося на 8-10 років продовжити життя людей. А у нас, на жаль, досі суспільство не дозріло до усвідомлення, що це є необхідністю. З цим ми стикнулись ще з 1999 року, коли розпочали одну з перших в Україні регіональних програм «Луцьккард».
Мені було дуже приємно, коли за сприяння Бориса Петровича Клімчука нам вдалося запровадити комплексну програму запобігання та лікування серцево–судинних захворювань в області «Волинькард», яка нині активно працює. Можу сказати, що голова облдержадміністрації фактично став співавтором цієї програми. Ознайомившись із нашими напрацюваннями, він вніс суттєві пропозиції, а головне — мобілізував керівників на місцях, медиків, громадські організації. Його авторитет, а також співпраця з обласною радою, органами місцевого самоуправління є запорукою успіху.
— Програма «Волинькард» базується на «трьох китах»: профілактика, лікування невідкладних станів, реабілітація. Перший і, очевидно, найголовніший пункт не вимагає великих фінансових затрат, але дається нам дуже важко. Бо найскладніше — змінити ставлення людей до власного здоров’я.
— Звичайно, хотілося б, щоб та інформаційно–просвітницька робота, яка ведеться в рамках програми, швидше «проростала в умах і серцях». З цією метою й організовуються такі масові акції, як Дні здорового серця, «Ні –палінню», «Молодь — за здоровий спосіб життя» тощо. Плануємо, щоб із сільським населенням активніше працювали фельдшери. Але треба розуміти, що повною мірою результати профілактичної роботи стануть відчутними лише через 5-10 років. Працюючи над програмою, я вивчав досвід європейських країн, де профілактикою серцево–судинних захворювань займаються чотири останніх десятиліття. Ключова роль тут належить не медикам, а державним, суспільним інституціям. Наприклад, у Польщі знижують податки для виробників здорової їжі, у Швейцарії здоровий спосіб життя пропагують відомі артисти, державні й громадські діячі, відомі політики. У цій країні є чималий досвід боротьби з курінням, тому ми плануємо розробити спільну українсько–польсько–швейцарську програму запобігання цій шкідливій звичці серед жінок і підлітків. Адже доведено, що зниження смертності від серцево–судинних захворювань у провідних країнах світу на 30-40% зумовлене відмовою від тютюнопаління.
— Тим не менше на Волині розвитку кардіохірургії, впровадженню найсучасніших методів лікування серцево–судинних катастроф надається особлива увага. Жителі більшості сусідніх областей волинянам можуть у цьому позаздрити.
— Справді, наша область першою комплексно взялася за вирішення проблеми серцево–судинних захворювань. Запобігання цим недугам –першочергове завдання, але ми не можемо залишити без сучасної високотехнологічної та ефективної допомоги тих людей, яких уже спіткала біда. Щороку на Волині реєструється понад 800 випадків гострого інфаркту міокарда та більше 2000 випадків гострих коронарних нападів. За умови своєчасного звернення у спеціалізовані центри таких хворих можна врятувати, дати їм шанс для повноцінного подальшого життя. Наприклад, у нашому центрі кардіоваскулярної патології та тромболізису, що діє на базі Луцької міської клінічної лікарні, широко запроваджено методи тромболітичної терапії при інфаркті міокарда та ішемічному інсульті. Кожного року тільки наші спеціалісти завдяки тромболізису (розчиненню тромбів у судинах) ставлять на ноги 50-60 хворих з інфарктами. Ми поширили наш досвід на всю область і зараз його застосовують у більшості районних лікарень. На жаль, не завжди вдається у повній мірі використати можливості тромболізису для пацієнтів із ішемічним інсультом, оскільки хворі переважно звертаються до нас запізно, а вводити препарати є резон тільки в перші три години після нападу. На жаль, ці препарати дороговартісні, ціна може сягати 10-13 тисяч гривень. Щоб зробити тромболізис доступним, програма «Волинькард» передбачає безкоштовне забезпечення такими препаратами пацієнтів з інсультами.
У кардіоцентрі обласної клінічної лікарні також постійно розширюються можливості надання допомоги хворим з серцево–судинними проблемами, успішно розвивається кардіохірургія. І дуже важливо, що з обласного бюджету і торік, і цього року в рамках програми «Волинькард» виділяються кошти на витратні матеріали для проведення коронарографій, на стент–системи для хворих на гострий інфаркт міокарда, а також на придбання нового обладнання для лікувальних закладів. За кошти державного бюджету був придбаний новий ангіограф, а також комп’ютерний томограф для міської лікарні.
— Добра новина від Бориса Клімчука: у Луцькій міській клінічній лікарні до кінця цього року з’явиться ангіограф. Отже, з його застосуванням ваші фахівці також зможуть опанувати новітні методи допомоги?
— Дублювати роботу високоспеціалізованого кардіоцентру обласної лікарні недоцільно, але, скажімо, проводити стентування хворим з інфарктами у нашому лікувальному закладі, який спеціалізується на наданні невідкладної допомоги, — справа дуже потрібна. Нове обладнання, яке отримали і ще збираються отримати наші лікарні цього року, — і магнітно–резонансний томограф, і комп’ютерний томограф, і уже згадані вами ангіографи — це визнання на рівні держави здобутків Волині у сфері медицини і, зокрема, підтримка регіональної програми «Волинькард». Спільними зусиллями, поєднуючи державну допомогу і фінансування з обласного бюджету (а цьогоріч на реалізацію програми «Волинькард» з бюджету області передбачено майже півтора мільйона гривень), думаю, вдасться вийти на вищий рівень надання допомоги хворим.
— Відомо, що Борис Петрович поставив перед медиками ще одне масштабне завдання: домогтися, щоб кожен волинянин міг оцінити для себе ризик виникнення серцево–судинного захворювання, а відтак — завчасно подбав про власну безпеку.
— Це дійсно так, із липня цього року в районах та містах працюють пересувні лабораторії, щоб жителі області могли на місці довідатися параметри тиску, рівень холестерину, цукру в крові. Фахівці аналізуватимуть результати лабораторних досліджень, оцінюватимуть ризик виникнення серцево–судинного захворювання, надаватимуть рекомендації. Така робота дуже важлива, як й усі інші профілактичні заходи. Якби ми в області взялися за це хоча б десять років тому, вдалося б врятувати стільки людських життів, що дорівнює кількості жителів двох середніх районів.
Сьогодні ні в кого не виникає сумніву, що програма «Волинькард» буде продовжена і в майбутньому, причому, у ширших масштабах.