Якось весною на одній із маршруток прочитала: «Шукайте золотий кулон у пакетах для насіння!». Мимоволі подумалось: для чого вкладати золотий кулон, якщо насіння якісне? Невже виросте золота троянда?...
Якось весною на одній із маршруток прочитала: «Шукайте золотий кулон у пакетах для насіння!». Мимоволі подумалось: для чого вкладати золотий кулон, якщо насіння якісне? Невже виросте золота троянда?
Галина ШАФЕТА
Як не прикро, а саме на квітковому ринку шахрайського насіння сьогодні найбільше. І воно «освячене» нашою рідною державною насіннєвою інспекцією… Щоб не звинуватили мене в голослівності, наведу лише три приклади. Зберегла і пакетики, які передаю до редакції. Для мене кожна квітка прекрасна. Але минулої весни дуже захотілося самій виростити петунію, бо розсада її на ринку не кожному по кишені. А тут, у магазині, бачу пакетик із написом: «Петунія гібридна бахромчата» та ще й назва — «Тріумф», і кількість насінинок вказана — 50! Якщо такі мікроскопічні насінини пораховано та ще й з такою високою точністю, то варто купувати! Готуючись висівати петунію на розсаду, засумнівалася у тій точності й, висипавши на білий аркуш паперу, за допомогою пінцета перерахувала: було їх усього 20, тобто у 2,5 раза менше. Це, звичайно, не злякало, але засмутило те, що зійшла лише одна! Отже, довелося милуватися лиш одним кущем «Тріумфу». Замість перемоги — прикра поразка. А так хочеться ще раз спробувати виростити цю квітку самостійно. Не порадував мене і пакетик із насінням «Гвоздика гренадін». Вдалося виростити не один, а два кущики цієї гвоздики-дворічника. Квіти, яких чекала, були зовсім іншими, ніж ті, що зображені на пакетику, хоча гвоздикою їх можна назвати. Місяць тому вони вже відцвіли, шкодую, що не можу скласти живий букет і подарувати «Західному центру насіння «Родос», який пропонує таке насіння. Коли ж висіяла «суміш сухоквітів» фірми «Антарія», засмутилася знову: жоднісінького безсмертника виростити не вдалося, бо в суміші його не було! Найбільше зійшло насіння календули або нагідок, а їх у мене на городі й так достатньо, та й до сухоцвітів вони не належать. На пакетику ж зображені знайомі з дитинства безсмертники. Напрошується невтішний висновок — безсмертними є і залишаться, очевидно, лиш квіткові шахраї. Без квітів, звичайно, наші грядки не залишаться. Та дуже боляче душі. Так, мабуть, болить квіточці, коли її ламають… Що ж робити? Адже людина не безсмертна… А шахраї? м. Луцьк
