Пише вам постійна читачка із села Уховецьк Ковельського району Тетяна Вікторівна. Прочитала сторінку із назвою «Квіткова підкова» — така мила і близька назва моєму серцю...
Пише вам постійна читачка із села Уховецьк Ковельського району Тетяна Вікторівна. Прочитала сторінку із назвою «Квіткова підкова» — така мила і близька назва моєму серцю.
На краю села біля вільшаника та великих берізок прихистилась моя оселя. На шляху до неї стоїть прабабуся грушка-дичка, яка майже щороку вбирається у білий наряд нареченої. У роки юності саме цій груші я довіряла свої дівочі таємниці. Біля двору копиці заготовленого на зиму сіна та соломи. У молодому садку — пасіка, поруч клин, засіяний медоносною фацелією. Дружно росте і плодоносить осінній лимонник. Поряд переливається кольорова гама жоржин та гладіолусів, а в копанці квітує чарівна німфея. Я закохана у квіти і мене не полишає невгамовна жага їх вирощувати. Люблю доглядати за ними, спостерігати, як ростуть, розпускаються пелюстки, як блищить на них роса. Знімаю втому, нервову напругу, відпочиваю душею. Хай не завжди вистачає часу, вміння, але є бажання оточити свою оселю, робоче місце (працюю бібліотекарем) особливим затишком, яке неможливе без ніжних супутників — квітів. Квіти любила моя бабуся, любить мама і це, очевидно, спадково, хвороба, від якої нема ліків. Виписую, купую, міняюсь. Де б не була — обов’язково щось новеньке везу. Любов до прекрасного завжди підтримував чоловік, а нині це ще і порятунок від самотності. Квіти більше люблю живі, а не зрізані, тому для мене найкращий букет той, що росте на клумбі чи в горщику. Крім лілій, хости, клематисів, тюльпанів, гіацинтів, ростуть у мене лагенарії, які обвивають альтанку, красуються величаві бругмасії. Усю весну, літо, осінь щось квітує біля оселі. Квіти у мене ростуть і в старій валізі, і в рукавичках. У полі капусту прикрашають чорнобривці. І гарно, і корисно. Вирощую квіти і в оселі. Створюю квіткові композиції, використовую різні камінці, викладаючи ними простір між рослинами. Людина я творча. Люблю прикрашати своє подвір’я, місце відпочинку. Альтанку прикрашає «павутина» із павуком і мухою, поруч вулик, зроблений із дуплистого поліна і накритий очеретом, і пальми, зроблені з пластикових пляшок, та багато іншого. Нагородою для мене за всі турботи є краса. Недаремно люди вірять, що саме краса врятує світ. З повагою і найкращими побажаннями ваша постійна читачка Тетяна КЛИМЧУК.
