Інші лише обіцяють, а він, будучи обраним народним депутатом і опісля першим заступником голови обласної ради, постійно дбав про волинян і рідний край...
Інші лише обіцяють, а він, будучи обраним народним депутатом і опісля першим заступником голови обласної ради, постійно дбав про волинян і рідний край. Про діяльність Бориса Загреви (на фото), кандидата в народні депутати по виборчому округу №20 (м. Горохів), розповідають відомі люди краю.
Степан ЛУГОВИЙ
-Василь ВЕРЕМЧУК, голова Любомльської райдержадміністрації 2005-2010 років: — Борис Загрева дуже багато зробив для Любомльського району. У 2006 році завдяки його клопотанню нам напряму з державного бюджету надійшло на район 4 мільйони гривень, призначених для будівництва центральної районної лікарні. За ці кошти ми побудували поліклініку, хірургічний корпус — і далі вже процес пішов… Тепер Любомль має сучасну лікарню, якою може пишатися. Але якби тоді, у 2006 році, не було допомоги Бориса Юхимовича, не мали б ми сьогодні цього закладу. Адже будівництво нового приміщення лікарні було розпочате ще 1987 року, дещо зробили, а після того на довгі роки об’єкт «заморозили». Було таке, що до мого призначення на посаду керівника районної виконавчої влади приїжджав у Любомль заступник голови облдержадміністрації й казав: «Одне приміщення залишайте, а на решту шукайте бізнесменів — продавайте». Але, слава Богу, знайшлася людина, яка допомогла нам зрушити будівництво з мертвої точки. Відповідально вам кажу: нам до того таких грошей із державного бюджету на район не виділяв ніхто. Я тоді дуже багато спілкувався із Борисом Загревою. Зустрічався з ним у Києві, він допомагав мені вирішувати питання розвитку району і в Міністерстві фінансів, і в Міністерстві економіки. Це людина, яка має досвід, бачить перспективу. Саме таких людей потрібно обирати до парламенту.
-Віктор ГОДИК, горохівський міський голова: — У 2009 році, коли мене вперше обрали міським головою, певні особи хотіли заблокувати через суд рахунок міськради і забрати з міського бюджету 300 тисяч гривень нібито як гонорар за виготовлення і встановлення в Горохові пам’ятника Тарасу Шевченку. Це притім, що гроші за будівництво цього пам’ятника (в тому числі й авторський гонорар скульптору) вже були виплачені раніше. Я звернувся з цією проблемою до Бориса Загреви, який тоді працював першим заступником голови обласної ради. Завдяки його твердій позиції вдалося врятувати міський бюджет Горохова від здирництва. Згодом Борис Юхимович допоміг отримати 570 тисяч гривень субвенції з державного бюджету, за які ми заасфальтували дорогу на вулиці Полянка, відремонтували інші дороги у місті. А ось свіжий приклад. Працюючи на посаді керівника департаменту фінансового забезпечення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Борис Загрева посприяв у виділенні для потреб Горохівської пожежної частини автомобіля «Газель», що вкрай необхідний для порятунку людей, які потрапили в ДТП. Також за його безпосередньої участі автомобіль ЗІЛ отримала пожежна частина селища Мар’янівка Горохівського району. Борис Юхимович — це людина з великим управлінським досвідом, життєвою мудрістю. Він знає проблеми простих людей, уміє їх вирішувати. Вважаю, якщо його оберуть народним депутатом, від цього горохівчани і всі волиняни тільки виграють.
-Ярослав ШЕВЧУК, міський голова Ковеля 2002-2006 років: — Борис Загрева — це Людина з великої літери, патріот Батьківщини. Я вдячний долі, що свого часу звела мене з ним. Він чимало посприяв виконанню програми розвитку житлово-комунального господарства Ковеля. Та найбільше йому вдячні ковельчани за будівництво у місті залізничників пам’ятника Тарасу Шевченку, який став найвищим у світі монументом Кобзарю. Його висота — сім метрів, а бронзова скульптура поета важить 20 тонн. Борис Юхимович тоді був народним депутатом в опозиційній «Нашій Україні». Але йому вдалося під час уточнення державного бюджету на 2004 рік «вибити» на будівництво пам’ятника Шевченку в Ковелі три мільйони гривень державної цільової субвенції. Ми з міського бюджету виділили кошти на облаштування навколишньої території у центральній частині міста на березі річки Турії, де раніше було болото і хлюпалися качки, — так вдалося закласти парк імені Шевченка. На відкритті пам’ятника Великому Кобзареві 22 серпня 2005 року був присутній Борис Загрева, приїхали письменники Володимир Яворівський та Іван Драч, делегації з сусідніх країн. Тепер тут улюблене місце відпочинку городян. До пам’ятника приходять молоді пари, кладуть квіти, тут проводяться Шевченківські читання.
-Микола БАРЧУК,
у 2002-2006 роках помічник-консультант народного депутата Бориса Загреви, директор Локачинського міжгосподарського комбікормового заводу: — Де б не був, що б не робив Борис Загрева, він ніколи не забував про Волинь і, зокрема, про свій рідний Локачинський район. Коли він працював головою райспоживспілки і заступником голови облспоживспілки, споживча кооперація в районі розвивалася, відкривалися нові магазини, заклади громадського харчування, ковбасний та консервний цехи заготконтори. У 2005 році Борис Юхимович, уже народний депутат України, домігся виділення з державного бюджету на газифікацію Локачинського району мільйон гривень цільової субвенції. А у 2006 році на соціально-економічний розвиток району за його сприяння з державної скарбниці вже надійшло три з половиною мільйони гривень. Їх було використано на будівництво підвідних газопроводів до сіл Войнин, Линів, Бубнів, Заячиці, Окорськ, Юнівка, Козлів, Міжгір’я, Маньків, Старий Загорів, реконструкцію котелень дитячих садків і шкіл у селах Затурці, П’ятикори і в центральній районній лікарні, ремонт каналізаційно-водопровідної мережі у райцентрі, ремонт дитсадків у Локачах, Привітному, інших закладів освіти району, ремонт лікарської амбулаторії села Війниця, Локачинського районного будинку культури, районної бібліотеки, ремонт водопроводу в селі Колпитів, ремонт шкільного стадіону в Локачинській загальноосвітній школі. За безпосередньої співпраці Бориса Загреви з представництвом ООН в області реалізовано понад сотню проектів з підтримки місцевих громад щодо ремонту та відновлення шкіл, дитячих садочків, будинків культури, фельдшерсько-акушерських пунктів. А скільки за сприяння Бориса Юхимовича у прямому значенні було врятовано життів! Адже в район приїжджали лікарські бригади Шалімова, які проводили безплатне кардіологічне обстеження населення. Син репресованого сталінським режимом селянина, Борис Загрева зробив неоціненний внесок у вшанування пам’яті борців за волю України. Це він встановив пам’ятник на місці бою чоти УПА Берези з німцями під стінами Новозагорівського монастиря, посприяв у спорудженні монументів повстанцям у багатьох інших населених пунктах Волині. Під час усіх трьох турів президентських виборів 2004 року ми, разом із Борисом Юхимовичем та Героєм України, народною артисткою України Ніною Матвієнко, взявши з собою книгу про бій під Новим Загоровим, агітували на Полтавщині місцевий люд за Віктора Ющенка. В співпраці з депутатами партії Право і Справедливість сейму Республіки Польща, Борисом Юхимовичем було організовано більш як півтори тисячі спостерігачів, які забезпечили демократичне волевиявлення під час виборів Президента України 2004 року. Ми раділи, що спричинилися до того, аби тамтешні жителі кардинально змінили свою думку: якщо на парламентських виборах 2002 року за «Нашу Україну» там було віддано лише 36 відсотків голосів, то вже у 2004-му на виборах Президента за Віктора Ющенка проголосувало 78 відсотків населення. За Борисом Загревою немає жодного негативного шлейфу. Він не має свого бізнесу, а дбає виключно про інтереси держави і її громадян. Коли йому пропонували валізи з грішми, щоб він став «тушкою» — перейшов у тодішню прокучмівську парламентську більшість, Борис Юхимович не продався і залишився на своїй принциповій позиції. Він і тоді не піддався тиску, коли його брата звільнили з посади директора Львівського аеропорту. Так само й тепер, коли він потрапить у Верховну Раду, його не куплять і не зламають, він залишатиметься в опозиції до нинішньої наскрізь просякнутої корупцією влади. Сьогодні в нашому окрузі ми стоїмо перед важливим вибором: обрати достойного сина свого народу, патріота України чи бізнесмена-олігарха, прислужника нинішньої влади, якому головне — набити кишені, а про людей він забуде наступного дня після виборів. Я вважаю, що сьогодні не проголосувати за Бориса Загреву — це не проголосувати за розвиток свого краю. Бо будь-яка підтримка влади, котра панує нині, та її висуванців-бізнесменів — це продовження політики зубожіння і безправ’я простого народу.
