«БОРИС КЛІМЧУК ПІДНЯВ З КОЛІН БУДІВЕЛЬНУ ГАЛУЗЬ»*

Так вважає заслужений будівельник України, директор ТзОВ «Житлобуд-2» Леонід Стефанович (на фото)

-Нашій будівельній організації незабаром виповниться 40 років. З колись генпідрядної вона перетворилася у підприємство із замкнутим циклом виробництва. Ми сьогодні виконуємо практично всі види будівельно–монтажних робіт. Маємо розгалужену інфраструктуру, зокрема розчинно–бетонний вузол, два столярні цехи, пилораму, сушку, цех художньої ковки у Колках, який виготовляє декоративні квіти, вазони, ворота, огорожі. Усе це дає нам змогу здавати об’єкти «під ключ» і впорядковувати прилеглу територію власними силами. Сьогодні у нас працює понад 400 чоловік, кадри готує Луцьке профтехучилище №2 і Торчинський ліцей. Середня заробітна плата становить 3500 гривень. Висококваліфіковані муляри, сантехніки отримують і до шести тисяч. Все офіційно.
Сьогодні не дуже приємно про це згадувати, але в силу різних причин так сталося, що в 2010 році наше підприємство, як й інші будівельні організації, опинилося на колінах. Ми працювали лише на п’ять відсотків наявних будівельних потужностей. Чудові спеціалісти масово розраховувалися, їхали на заробітки за кордон. Якось не хотілося вірити, що така потужна будівельна організація, як наша, яка спорудила в Луцьку 5 тисяч квартир, обласну дитячу лікарню, поліклініку на вулиці Чорновола, шпиталь у Боголюбах, обласний госпіталь інвалідів, садочки, школи може припинити своє існування. Сумніви розвіялися, коли обласну державну адміністрацію вдруге очолив Борис Клімчук. Це було у березні, а вже в другому півріччі ми трудилися у дві зміни, максимально використовуючи усі наші людські й технічні ресурси. Борис Петрович за короткий термін зумів знайти кошти і розпочати добудову та спорудження важливих соціально–культурних об’єктів. Спершу наш «Житлобуд-2» за підтримки Бориса Петровича завершив добудову навчального корпусу 26-ої школи у Луцьку, на це з державного бюджету було виділено 3,2 мільйона гривень. Нині цей навчальний заклад є одним із найсучасніших на Волині. До речі, дорогу до школи також допоміг прокласти наш губернатор.
Згодом 600 тисяч гривень вклали у реконструкцію їдальні школи–інтернату в Нововолинську, завершили будівництво прального відділення міської лікарні у Луцьку, на вулиці Єршова вже власним коштом звели 70–квартирний житловий будинок.
Повністю виконали тендерні зобов’язання перед державою на будівництві соціальних об’єктів селища Шацьк. Тут нашими силами споруджено і відкрито поліклініку, приміщення лікарні, завершуємо капітальний ремонт місцевої загальноосвітньої школи. Пріоритетом для Бориса Петровича, вчителя за фахом, є, звичайно, будівництво шкіл. Активно працюємо над спорудженням навчальних закладів у селах Любохини Старовижівського та Житнівка Камінь–Каширського районів. Наші об’єкти ― дитячі садочки у Залісах Ратнівського і Копиллі Маневицького районів, реконструкція приміщення колишнього кінотеатру «Жовтень» у Маневичах, де буде молодіжний центр. Окрасою Луцька стане 27–ма школа з дитячим садочком в 55–му мікрорайоні, зведення якої плануємо завершити цієї осені. Велике задоволення отримали наші будівельники від реконструкції приміщення обласного академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка ― візитної картки нашого міста. Поруч з театром знаходиться ще один наш об’єкт ― дитячо–юнацька спортивна школа. Вже завершили оздоблення фасаду, проводимо заміну підлоги, сидінь для глядачів, облаштовуємо відповідно до європейських стандартів санітарні вузли, кімнати для суддів. Після завершення реконструкції спортивна арена зможе приймати змагання найвищого рівня.
Маємо замовлення від губернатора і специфічного характеру. Мова йде, зокрема, про впорядкування захоронень Другої світової війни і сільських кладовищ. У місцях вічного спочинку проводимо благоустрій, встановлюємо довкола захоронень ковану огорожу. Такі роботи були виконані у селах Острівки Любомльського, Гончий Брід Ковельського, Федорівка Володимир–Волинського, Михлин Горохівського районів. Разом з волинськими волонтерами впорядковували кладовища українців у селах Сагринь, Ласків, Вишнів Респубілки Польща. Ці роботи за Бугом продовжуються.
Я родом з Олики Ківерцівського району. На території селища розташований замок Радзивілів. Він ще не реставрований, але туристів не бракує. Особливо багато приїжджає до нас поляків. Звичайно, годилося б, щоб історична пам’ятка мала належний вигляд. Знаю, що Борис Петрович думає і над цим завданням. У туристів, особливо закордонних, мають залишатися найкращі спогади про нашу волинську землю.
Добре знаю стиль роботи нашого губернатора. Борис Клімчук вимогливий і до себе, і до своїх підлеглих, компетентно й оперативно вирішує всі поточні і перспективні завдання. Жоден інший керівник нашої області не телефонував мені так часто, як він, і цікавився, як йдуть будівельні роботи на важливих об’єктах. Переконаний: волиняни розуміють, що кращого керівника для області годі й шукати. Борис Клімчук ефективно працює на благо Волині, і робив це завжди, незалежно від посад.