Життя зіткане з парадоксів і протилежностей. Хтось тішиться, одуривши свого ближнього, а комусь невесело, якщо хтось — у біді...
Життя зіткане з парадоксів і протилежностей. Хтось тішиться, одуривши свого ближнього, а комусь невесело, якщо хтось — у біді. У цьому на власному гіркому досвіді нещодавно переконалися багатодітні сім’ї Терещуків і Швод із села Боратин Луцького району. Нині їх мешкає майже двадцятеро в одному будинку, до якого вони зробили прибудову й планували встановити металопластикові вікна та двері. Багатодітна мама й бабуся цього чималого сімейства Євгенія Терещук, попри великий вибір пропозицій на цьому ринку, повірила красномовним обіцянкам представників підприємця С. Охоти. Вони самі їздили й пропонували швидке надання послуг клієнтам. Але, як виявилося, хутко вони лише гроші брали… Дізнавшись про досить складну ситуацію, в яку потрапило боратинське сімейство, ректор Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» Роман Карпюк допоміг йому п’ятьма тисячами гривень. Ці кошти Терещуки та Шводи використали для встановлення омріяних вікон, яких так і не дочекалися ще з червня від підприємця С. Охоти. Хоча його представник телефонував Євгенії Терещук і запевняв, що їй таки повернуть гроші, які вона заплатила за «надані» послуги, а також надіслав відповідного листа. Але ж ми знаємо, скільки обіцяного чекають… Поки ж одуреним боратинцям залишається тільки подякувати Романові Карпюку за надану допомогу… У Боратині побувала Світлана Зозуля.
