СЕРГІЙ МАРТИНЯК: «МОЯ ПОЗИЦІЯ — КОНСТРУКТИВ ТА ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ЛЮДЕЙ»*

Початок роботи нової Верховної Ради викликав чималий інтерес українців, у тому числі й волинян. Про перші сесійні засідання парламенту, про перші ухвалені рішення та про те, якою він бачить свою депутатську діяльність, нам розповів народний депутат України Сергій Мартиняк, обраний по Горохівському мажоритарному округу (на фото)


Марія ІВАНОВА


- Сергію Васильовичу, після перших голосувань в унісон з Партією регіонів засобами масової інформації на вашу адресу прокотилася хвиля звинувачень. Ярликів на волинських мажоритарників не вішав хіба що лінивий.
— Обираючись до парламенту, я обіцяв бути незалежним депутатом і захищати інтереси волинян. Першу обіцянку виконав: я не пішов до жодної фракції і залишаюся позафракційним депутатом. Отож замість навішувати безглузді ярлики, давайте поміркуємо. Кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради України подає партія, яка набрала більшість голосів. Тобто, в будь–якому разі — це висуванець Партії регіонів. Так, я голосував за Рибака. Однак ні я, ні мої колеги–мажоритарники не підтримали кандидатуру комуніста Калетника на пост віце–спікера, оскільки вважаємо, що на цій посаді має бути опозиційний кандидат. Ми підтримали на посаду другого віце–спікера Романа Кошулинського, узгодженого опозиційними силами. От тільки на цьому ніхто не акцентував уваги. Тобто синхронне голосування з провладною партією помітне, а з опозицією — ні. Навіщо так однобоко висвітлювати ситуацію? Людям потрібно розповідати про факти, а не займатися їх трактуванням.
— Отже, Володимир Рибак, на вашу думку, кандидатура достойна?
— Він досвідчений державний управлінець, має вагомий досвід роботи і, що не менш важливо, добре володіє українською, на відміну від інших претендентів на цю посаду. Я вірю в те, що йому вдасться знайти компроміс і налагодити конструктивну роботу парламенту.
— Ви голосували і за прем’єр-міністра Азарова. Чому?
— Я підтримував кандидата, а не партію. Альтернативної ж кандидатури на прем’єра від іншої політичної фракції у Верховній Раді просто не було. Якщо б кандидатура Миколи Азарова не була підтримана, Президент подав би іншу. Чи кращу? Хтозна. Опозиція ж взагалі не запропонувала свого кандидата Президенту. Чому? Чи не для того опозиція називається Об’єднаною, щоб висувати спільні ініціативи та кандидатури?
Я переконаний, чим швидше ми сформуємо уряд і приступимо до роботи — тим краще. Зараз нам закидають відповідальність за можливі невдачі нового прем’єра, за буцімто зраду волинянам. Якщо ж поглянути з іншої точки зору, то опозиційні сили просто злякалися відповідальності. Невже українці мали б і далі спостерігали за боями у парламенті? Так виходить? Невже відмова голосувати за уряд — це повага до українського народу? Ні. Але ж, як каже народна мудрість, скалка в чужому оці помітніша, ніж колода у своєму.
— Як ви ставитесь до того, що вже перший день роботи парламенту ознаменувався бійками, штурханиною та блокуванням трибуни?
— Бійка — однозначно не той метод, який має застосовуватися парламентарями. Але чому вона почалася? Опозиційні фракції вимагали від провладних дотримання діючого закону про регламент. У законі йдеться, що депутатські фракції формуються із числа народних депутатів, обраних за виборчими списками політичних партій та народних депутатів, які були висунуті політичною партією в одномандатних округах. Отже фракція комуністів у цій раді не може бути сформована. Опозиція наголошує, що голосування має бути персональне, депутати не повинні голосувати кількома картками, це також прописано в законі. Окрім того, фракція «Свободи» вимагає, щоб виступи в українському парламенті звучали державною мовою. Я повністю підтримую ці опозиційні вимоги. Я розумію, що в ситуації, що склалася, блокування трибуни — це був вимушений крок опозиціонерів, щоб бути почутими. Хоча я не прихильник таких радикальних методів. Парламент не повинен бути полем для битви. Тут мають проходити змагання розумом, а не кулаками. Ми повинні навчитися з’ясовувати питання за столом переговорів.
— Тобто конструктивна робота Ради сьомого скликання таки можлива? Чиї ініціативи будете підтримувати в майбутньому?
— Без сумніву, можлива. Пора вгамувати політичні пристрасті, припиняти політичні шоу і братися за роботу. Сподіваюсь, що вже на наступному засіданні робота парламенту стабілізується і Рада почне працювати ефективно. Моя позиція однозначна: від кого б не надходили конструктивні пропозиції — чи то від провладної партії, чи від опозиції — я їх підтримуватиму. Я не маю наміру ділити їх за партійною приналежністю. Підтримував і підтримуватиму рішення, що будуть корисними для країни та для народу. Як же інакше? Невже я маю голосувати проти рішення, скажімо, про будівництво нової траси Луцьк—Устилуг чи виділення коштів для будівництва нової школи на Волині, якщо це буде запропоновано Партією регіонів? Я схвалюватиму такі рішення і маю сподівання, що всі волинські обранці — і опозиційні, і провладні теж — проголосують за пропозиції, спрямовані на благо волинян, незалежно від того, хто їх ініціює, тому, що ми всі йшли в парламент від Волині. Позиція заради позиції — не для мене. Моя позиція — це конструктив та захист інтересів людей.