ЦЕНТРИ ЗАЙНЯТОСТІ ДАЮТЬ НОВІ ШАНСИ І МОЖЛИВОСТІ

За 22 роки своєї діяльності державна служба зайнятості повністю оновила спектр тих послуг, які надає населенню. Про ці зміни й не лише — розмова з директором обласного центру зайнятості Раїсою Кучмук (на фото)

Ірина САЙ


—Раїсо Євгенівно, сьогодні служба зайнятості не стільки шукає роботу, як пропонує шанси і можливості, якими можуть скористатися безробітні на ринку праці. Чи такий підхід справді ефективний?
— Більше двох десятиліть тому ми жили в іншій державі, де все відбувалося згідно з планом, а підприємства були державними. Ще зі шкільної парти кожен знав, куди піде вчитися й яку матиме роботу. Вона була не просто гарантована, а навіть примусова. Досі пам’ятаю, що таке державні трудові міграції. Я в той час працювала сільським головою і знаю, наскільки складно було виконати доведений показник: від 7 до 12 жителів села щороку треба було загітувати в необхідності так званого переселення й праці на новобудовах СРСР. Сьогодні центри зайнятості не є тією службою, яка дає роботу. Насамперед переконуємо своїх клієнтів: кожен її має шукати сам за інформативного, психологічного сприяння нашої служби та за допомогою соціальної підтримки держави. А на ринку праці завжди потрібні талановиті, високопрофесійні і патріотично налаштовані фахівці. Такі вимоги нині ставить роботодавець.
— Якщо говорити про проблеми зайнятості, що особливо важливо усвідомити людині, яка вибирає професію для себе?
— Головне — здатність пізнати й оцінити себе. Досить часто до служби зайнятості звертається не сам пошукач роботи, а його батьки чи рідні. Буває, що сім’я хоче одне, а безробітна особа — зовсім інше, бо саме дорослі спочатку обирають навчальний заклад для сина чи доньки, а потім вирішують, де їм краще працювати. Часто така позиція не співпадає із справжнім вибором молодої людини. Вічна проблема: батьки і діти.
Важливо й інше: позиція влади, яка повинна дбати про дохідну частину бюджету, що залежить від того, яку заробітну плату отримують працівники на наших підприємствах. Чим вона вища, тим більші відрахування до бюджету. Тоді й проблеми зайнятості, й проблеми корупції вирішуватимуться інакше. Напевне, кожен роботодавець мав би пам’ятати біблійну істину: «Ввечері заплати своєму працівникові». Тоді не існувало б заборгованості із виплати зарплат, якою ще грішать окремі керівники підприємств.
— Раїсо Євгенівно, зрозуміло, що на ринку праці досить висока конкуренція. Скільки волинян претендують на одне робоче місце?
— У грудні цього року на одне вільне робоче місце претендують 14 осіб. Відтак роботодавець має достатньо широкий вибір. Але з іншого боку — й безробітний володіє достатньою інформацією, щоб оцінити плюси і мінуси заявлених вакансій. Він знає і про наявність заборгованості із зарплаті на підприємстві, й про умови праці — наскільки вони відповідають вимогам безпеки. Головне — має зрозуміти, що треба вчитися, удосконалювати свою фахову підготовку й таким чином підвищувати свої можливості у конкуренції за вільне робоче місце на ринку праці. Власне, до цього й спонукає своїх клієнтів служба зайнятості, залучаючи їх до семінарських занять, спеціальних тренінгів, щоб люди навчилися шукати, де краще.
— Центри зайнятості працюють не тільки з безробітними, а й з роботодавцями. Які з них гарантують своїм працівникам пакет необхідних послуг?
— Таких чимало, але скажу лише за підвезення працівників до роботи. Волинські роботодавці організували майже 200 маршрутів, за якими власним або найманим транспортом доставляють на свої підприємства працівників із сільської місцевості чи з різних районів Луцька. Цим користуються понад 5 тисяч осіб. От, до прикладу, із трьох тисяч робітників, які працюють на підприємстві «Кромберг енд Шуберт», дві тисячі компанія довозить за власний кошт. Лучани не надто охоче йдуть працювати на цей завод, але сільське населення, яке більш вразливе до безробіття, погоджується на таку роботу.
— Чи сприяє поліпшувати зайнятість у сільській місцевості проект «Зимова агрошкола»? Наскільки результативним є навчання мешканців глибинки?
— Агрошкола, яка працює п’ятий рік поспіль, стала успішним проектом для багатьох людей. Цього сезону в 18 центрах зайнятості, в тому числі й міських, навчається 1500 — 1600 осіб. Це не завжди люди зі статусом безробітних, а ті, кого цікавить аграрна наука й практика. Нашу ідею побачили на державному рівні й сьогодні діють урядові програми підтримки одноосібних сільгоспвиробників. Сьогодні на Волині вони активніше використовують можливості для розвитку сімейних ферм, яким вручають доїльні апарати. Тут наша область лідирує із значним відривом навіть від сусідніх областей. А поштовхом до цього процесу стали заняття в зимовій агрошколі, де лектори, запрошені службою зайнятості, постійно говорили, що селянину також необхідно підвищувати кваліфікацію, його праця повинна бути продуктивною. Цьогоріч більше концентруватимемо увагу вже не на виробництві, а на можливостях переробки врожаю й культурі збуту продукції.
— Підвищити професійну кваліфікацію за допомогою центрів зайнятості можуть не лише селяни. Що з цього приводу свідчить статистика?
— Від 5 до 7 тисяч людей із числа безробітних скористалися такою можливістю. Щороку до нашої служби за цією послугою звертається майже 50 тисяч осіб. Звичайно, дорослих людей спонукати до навчання непросто, але намагаємося переконати кожного свого клієнта. До речі, цьогоріч у два з половиною раза зросла кількість молодих людей, особливо випускників шкіл, яких зацікавили можливості служби зайнятості для навчання, перенавчання, підвищення професійної кваліфікації.
— А що саме пропонуєте молоді? Які програми працюють для них?
— Сьогодні навіть випускники шкіл можуть зареєструватися у центрах зайнятості як шукачі роботи, отримувати соціальну допомогу й одночасно навчатися, здобувати професію за сприяння нашої структури. Законом передбачена також виплата дотації роботодавцю, який працевлаштовує молодого фахівця на перше робоче місце. З нашої ініціативи, яку підтримав голова облдержадміністрації Борис Клімчук, у навчальних закладах різних рівнів акредитації відкрито центри кар’єри. Нині їх уже вісім. Тут студенти вчаться бути активнішими у пошуках перспективних вакансій.
— Якщо в молодих більше шансів влаштуватися на роботу, то працевлаштуватися людям, які стали безробітними за кілька років до виходу на пенсію, набагато складніше…
— Старші працівники мають перевагу перед молодими — набутий досвід. Бо роботодавець віддає перевагу досвідченим спеціалістам. Але якщо виникла ситуація, коли людина передпенсійного віку втратила роботу, вона може скористатися можливістю достроково вийти на заслужений відпочинок. З введенням у дію з 1 січня 2013-го нового закону про зайнятість з’являється ще один спосіб підтримки осіб, які хочуть працювати: навіть без статусу безробітного вони можуть отримати ваучер на здобуття ще однієї освіти з гарантованим подальшим працевлаштуванням після навчання за умови, якщо мають 15 років стажу і старші 45 років.
— Обласна служба зайнятості не раз відзначалася креативними ідеями. Які у вас плани на наступний рік?
— Задуми нашої служби визначає те, що Волинь — прикордонний регіон, а його мешканці дуже активні у пошуках зайнятості. Плануємо продовжити проект «Зимова агрошкола» і наступного сезону передати її під опіку головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Працюватимемо над проектами «Школа культури і туризму», «Школа безпеки і порядку». Бачимо перспективи для розвитку сільського (зеленого) туризму, де вже зареєстровано майже 300 агросадиб. Розвиток у кожному напрямку йде поступово. Рік Змії вимагатиме від нас мудрості, мужності, обережності. Сподіваюся, що впораємося з усіма викликами, які ставитиме нам життя.