Його називали «жахливим українським націоналістом зі Львова», «западенцем», а насправді В’ячеслав Чорновіл (на фото) народився 24 грудня 1937 року на Східній Україні в Шевченківському краї — Черкащині...
Його називали «жахливим українським націоналістом зі Львова», «западенцем», а насправді В’ячеслав Чорновіл (на фото) народився 24 грудня 1937 року на Східній Україні в Шевченківському краї — Черкащині...
Володимир ЛИС
Міг зробити блискучу кар’єру, адже закінчив школу із золотою медаллю, вступив до Київського університету. А по його закінченні після роботи в обласній комсомольській газеті «Молода гвардія» отримав навіть високу посаду комсорга ЦК ЛКСМУ на будівництві Київської ГЕС. Якийсь час тому назад ми сперечалися з кількома справді українськими патріотами і один із них сказав, що, мовляв, не варто згадувати, що, скажімо, Левко Лук’яненко чи Микола Руденко свого часу перебували на партійній роботі, а В’ячеслав Чорновіл мав високу комсомольську посаду. Я ж доводив, що навпаки — треба, бо це підкреслює, від яких посад і благ майбутні дисиденти відмовлялися заради любові до України, служінню українській справі. А В’ячеслав Чорновіл служив їй віддано і зробив багато, аби Україна стала незалежною, хоч за це його тричі судили, довелося пройти через табори і заслання, роки поневірянь і, як здавалося, нерівної боротьби з тоталітарною системою. Про всю його благородну і багатогранну діяльність йшлося на ювілейному вечорі в Палаці культури Луцька. У словах ведучої, тих, хто виступив, постав блискучий журналіст, вмілий організатор, незламний борець. А у своєму виступі-доповіді колишній перший голова крайової організації Народного руху України, а нині доцент кафедри політології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук Михайло Тиский назвав В’ячеслава Чорновола «людиною-ідеєю». А ідеєю його життя була незалежність України. Михайло Тиский наголосив на тому, яким блискучим оратором і справді народним трибуном був В’ячеслав Максимович, а головне — чесною, порядною людиною, котра продукувала благородні ідеї і втілювала їх у життя, заряджаючи інших енергією добра, розуму, творення. І не буде перебільшенням поставити його поруч із такими провідниками нації, як Михайло Грушевський і Степан Бандера. — Є люди, як зорі, вони відходять у Вічність, але світять нам, нагадуючи хто ми і що ми, — сказала голова обласного відділення Союзу українок Любов Ганейчук. Вона ж нагадала про ту високу оцінку, яку давали В’ячеславу Чорноволу соратники-дисиденти, називаючи його «зеківським генералом». Він був романтиком і водночас прагматиком, для якого найдорожчими були три слова — Бог, Україна і Рух, підкреслила пані Любов. Вона розповіла про свої зустрічі з Чорноволом та його дружиною і вірною соратницею, на жаль, також покійною, Атеною Пашко. В’ячеслав Чорновіл щонайменше п’ять разів бував на Волині, зокрема у 1989 році, під час першого велелюдного мітингу на Козацьких могилах, на місці Берестецької битви, виступав і в Луцьку згодом у 90-му і 91-му роках, а також під час парламентських і президентських кампаній у 1994-му і 1998-му роках — у тодішньому Будинку «Просвіти», на Театральному майдані, в облмуздрамтеатрі імені Тараса Шевченка. Про один із таких приїздів — чи не найперший — поділився спогадом активіст Руху з часу його створення, колишній політв’язень і багаторічний керівник народної хорової капели «Посвіт» Ростислав Кушнірук. На цьому вечорі «Посвіт» виконав пісні Ростислава Кушнірука, присвячені пам’яті В’ячеслава Чорновола, на слова Сіми Кордунової та Євгенії Лещук. Цілий вінок патріотичних пісень на слова відомої поетеси Надії Гуменюк, які засвідчують любов юних до України, гордість за землю, на якій живуть, вірність ідеям, за які боролися попередні покоління, зворушливо виконало тріо Луцької музичної школи № 1. Присутні переглянули документальний фільм «Правди дорога терниста» про життєвий шлях і боротьбу В’ячеслава Чорновола, в якому про нього розповідають соратники і друзі, сестра Валентина, дружина Атена Пашко, син Тарас. На вечорі прозвучали слова, що у ворогів України завжди були засоби розправи: для Бандери — куля, а для Чорновола — КамАЗ. Але ніщо не може знищити ідеї і вічне сяйво таких яскравих зір на українському небосхилі, як В’ячеслав Чорновіл.
