Традиція прикрашати вікна офісів та крамниць напередодні Новорічних та Різдвяних свят міцно увійшла в наш побут...
Традиція прикрашати вікна офісів та крамниць напередодні Новорічних та Різдвяних свят міцно увійшла в наш побут. Але до цього установи підходять по-різному. Хтось клеїть на вітрину трафаретних казкових персонажів, комусь найнятий «богомаз» малює Діда Мороза, яким впору дітей лякати, та Снігуроньку, яка зовні виглядає молодшою сестрою Баби-Яги. Але буває й навпаки: до прикрашання установ підходять насправді з душею
Сергій НАУМУК
Це видно з першого погляду. Перукарня «Ольвія», що біля залізничного вокзалу в Луцьку, — з числа тих закладів, де доклали душу до зимових прикрас. Тому й захоплюються відвідувачі чарівними деревами та оригінальними Святими Миколаями. А творить усю цю красу майстер чоловічого залу Олена Шничук. Найкращі відгуки про неї, як про перукаря, нам довелося почути від кількох клієнтів. Мовляв, пані Олена завжди на висоті. Не лінується брати участь у різних конкурсах, аби ще більше покращити свою майстерність. А в позаробочий час вона творить файні прикраси для перукарні, де працює. Причому не лише на Різдво, а й на Великдень та інші свята. Нині в «Ольвії» зимовий настрій створюють кілька срібних дерев, які, здається, пофарбовані самим морозом, а не фарбою. Передчуття свята підсилює добродушний, я б сказав свій, Дід Мороз чи Святий Миколай із березових прутиків. У чоловічому залі цей персонаж вже інший — із дубових листочків. Саме його я й назвав осіннім Дідом Морозом. Бо ж листочки на дубі збереглися ще з осені. Але найбільше мене вразили три срібних кулі, на одній з яких елементами декору слугували… звичайні макарони. Пофарбовані у срібне, «спіральки» видаються вже не звичним харчовим продуктом, а якимись «уламками» зими. Пані Олена зізнається, що на виготовлення новорічних прикрас витрачає небагато часу. Попри те, всі вони мають у собі тепло, яке годі знайти у фабричних виробах. «Бо в них — тепло від серця Олениного», — пояснюють мені.
