РЕАЛІЇ: новорічна красуня — головна окраса… смітника
За звичкою кожного ранку зазираю у вікно, аби побачити, яка на вулиці погода. Вчора вразила не надто гарна панорама — смітник, біля якого лежали викинуті ялинки. Чомусь вони видалися мені пораненими воїнами, а не лісовими красунями...
За звичкою кожного ранку зазираю у вікно, аби побачити, яка на вулиці погода. Вчора вразила не надто гарна панорама — смітник, біля якого лежали викинуті ялинки. Чомусь вони видалися мені пораненими воїнами, а не лісовими красунями.
Відчуття Різдвяно–Новорічних свят зникло, а в душі з’явилася гіркота. Ще ж і третій празник у гості не прийшов — Водохреще — а люди вже викидають головний атрибут свят. Доводилось чути, що у цивілізованих країнах новорічні ялинки утилізують, подрібнивши, використовують, наприклад, на підстилку тваринам у зоопарках чи в інший спосіб. У нас же, на жаль, це головна окраса смітників і головний біль комунальників. А проходячи алеєю через Центральний парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки, милуючись красою ялинок, побачила ще сумнішу картину — серед пишних та струнких лісових красунь виднілося не так давно зрубане дерево. Якийсь вандал, інакше цю людину не назвеш, перерубав навпіл голубу ялинку, верхівку забрав собі, а нижню частину — залишив. Сумніваюся, що він не знав, що у неї новий стовбур уже не виросте, як у ящірки новий хвіст. Якщо кожного року хоча б із однією ялинкою так чинитимуть, то якою ж хвойною алеєю милуватимуться лучани? — обурюється журналістка Анна Карась.