На знімку ви бачите, як два задоволені джентльмени бесідують біля оригінальної буфетної стійки. Напевне, любешівський селищний голова Петро Хомич (справа) цікавиться виторгом у підприємця, господаря спортивно-оздоровчого центру Олега Лози. Не подумайте про щось недозволене, корупційне...
На знімку ви бачите, як два задоволені джентльмени бесідують біля оригінальної буфетної стійки. Напевне, любешівський селищний голова Петро Хомич (справа) цікавиться виторгом у підприємця, господаря спортивно-оздоровчого центру Олега Лози. Не подумайте про щось недозволене, корупційне.
Олександр НАГОРНИЙ
Очевидно, кава в закладі і голові смакує. Хоча відомо, що Петро Трохимович колись пропонував продати це приміщення батькові Олега — Ярославу Максимовичу Лозі — за гривню. Депутати селищної ради, мабуть, вирішили, що напівзруйноване приміщення лазні, хоч і розвалене, але має якусь історичну цінність. У 2003 році погодились продати його за 12 тисяч гривень, за землю теж вторгували значну суму. Адже прийшли такі часи, коли лазня стала ніби й непотрібна для любешівців. І не тому, що є річка Стохід, і, як кажуть люди, «скільки там тієї зими». На жаль, такий фінансовий тягар, як лазня, не для поліського селища, де порізали на металобрухт відомий не тільки в області завод силікатної цегли, розвалили льонокомбінат, до речі, найновіший в Україні, зруйнували ПМК-199 та інші промислові об’єкти. Занедбане приміщення лазні знаходилося біля селищної ради, як більмо на оці. Тому й селищний голова, певне, був би радий доплатити, аби хоч хтось навів там лад. Взялися за облаштування колишньої лазні аж ніяк не заїжджі мільйонери, а місцеві люди. І батько, і син — інженери. Ярослав Лоза тривалий час працював у дорожній галузі. Але була родинна ідея — створити комплекс, у якому було б місце для розваг дітей і зал для відпочинку й оздоровлення дорослих. Тепер діти можуть посмакувати солодким у своєму кафе і побавитися в тренажерному спортивному залі. Окремо є зал для дорослих, кухня для приготування страв, сауна, масажний кабінет, перукарня. Видно, що сімейство намагалося привнести культуру в цей бізнес, зробити оригінальне оформлення. І це йому вдалося. Душу вклала в дизайн дружина Олега — Валентина, за фахом учителька. І що головне: сауна в Любешові може працювати цілодобово, а ціни — найнижчі в області. Радує, що в райцентрах з’являються по-домашньому затишні торгові розважальні заклади замість колишніх «забігайлівок» та ресторанів із специфічним запахом і безкультур’ям. Як розповів Петро Хомич, заклади харчування в селищі, які належать облспоживспілці, як кажуть, дихають на ладан. А приклад для впровадження цивілізованого європейського обслуговування є тепер і в Любешові, і, схоже, жителі району належно оцінили привітне «Містечко».
