ЕНЕРГООЩАДНІСТЬ — НЕ ПРИМХА, А НЕОБХІДНІСТЬ

«Влада зробить усе можливе, аби забезпечити енергетичну незалежність держави», — заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров у відповідь на претензії російського газового монополіста «Газпрому», який виставив Україні рахунок на близько $7 млрд за недобір природного газу в 2012 році. «Країна докладає колосальних зусиль для забезпечення енергетичної незалежності, спрямовує на це максимум коштів», — зазначив глава уряду. Зважаючи на астрономічний «газовий» штраф, що рівнозначний сумі тримісячних пенсій усіх українців, стає очевидним: сьогодні найважливішим є негайне впровадження енергоощадних технологій, які унеможливлять подальші зазіхання на економічну та енергетичну незалежність держави

Віктор МІЩУК

На думку урядовців, російські газові претензії вкотре засвідчили незахищеність держави від енергетичного «голоду», коли економіка та інфраструктура країни зав’язані на одному різновиді палива — природному газі. Тому відтепер кожен регіон України мусить ефективно використовувати людські і природні ресурси для подолання цієї залежності. Щодо Волині, то наш край, як і Закарпаття, — з багатими лісами, запасами торфу, сапропелю та інших паливних ресурсів — повинен стати взірцем впровадження альтернативних паливних технологій. Йдеться про масове встановлення твердопаливних котлів, вирощування енергетичної лози, виготовлення пелетів із щепи, торфу тощо.
Задля справедливості варто зазначити: впродовж останніх трьох років на Волині інтенсивно впроваджуються енергоощадні технології. Як розповіли в обласному управлінні промисловості та розвитку інфраструктури, лише торік на виконання Регіональної програми підвищення енергоефективності на 2011-2015 рр. в області запроваджено понад 1 300 енергозберігаючих заходів. Загалом це коштувало майже 190 млн гривень. Для порівняння: у 2011-му було затрачено 155,2 млн гривень. Розрахунковий економічний ефект сягнув 84,5 млн гривень.
— Третина загальної суми, тобто 63,75 млн, спрямована на енергозберігаючі заходи у промисловості, — каже фахівець облуправління Валерій Почасов. — У житлово–комунальному господарстві використано 24,28 млн грн або 12,8 відсотка, у сільськогосподарському комплексі — 39,96 млн грн або 21 відсоток, у бюджетній сфері — 61,91 млн грн або 32,6 відсотка.
До слова, торік у бюджетній сфері реалізовано понад 950 енергозберігаючих заходів. Із бюджетів усіх рівнів на енергоощадність було спрямовано майже на 31 млн гривень більше, ніж у 2011 році. Як свідчать підрахунки тепловиків, левова частка економії палива припадає на встановлення енергозберігаючих котлів — саме ця технологія видається найефективнішою. Відтак впродовж січня–грудня 2012 року на Волині замінено 117 одиниць котельного обладнання, на що використано понад 13 млн гривень. Це на 26 одиниць більше, ніж за відповідний період 2011 року. Зокрема, змонтовано 97 твердопаливних котлів, які замінили газові. Волиняни мають змогу обігрівати школи, лікарні та інші заклади своїми волинськими котлами «Кальвіс». А це не лише економія на відмові від дорогого газу, а й робочі місця та податки для краян.
Для прикладу: після реконструкції котельні КП «Дубищенське ЖКП» у селі Дубище Рожищенського району, де встановили два твердопаливних котли «Кальвіс-400», витрати на опалення зменшилися вдвічі. У селі Жидичин Ківерцівського району, обігріваючи школу газовим котлом, за рік «спалювали» 240 тис. гривень. А котлом на твердому паливі — 100 тисяч. І цей котел обігріває близько 4 тис. квадратних метрів. Загалом, якщо й надалі замінювати газові котли на твердопаливні, в області можна буде вже нинішнього року дешевим паливом замістити 894 тис. кубометрів імпортованого природного газу вартістю близько 4,2 млн гривень. Це реально, зважаючи на торішній показник: у паливно–енергетичному балансі заміщено 534 тисячі кубометрів природного газу вартістю майже 2,25 млн гривень. У результаті у закладах бюджетної сфери області на газі вдалося зекономити: в Ківерцівському районі — 34,5%, Турійському — 30,2%, Ратнівському — 29,8 відсотка коштів.
Модернізуючи котельні, максимально використовують найсучасніші технології, щоб тепло не розсіювалося «по дорозі» до приміщень, адже більшість труб застарілі. Тому під час реконструкції тепломереж застосовують якісні, попередньо теплоізольовані труби. Їх уже прокладено понад 13 кілометрів на 27 об’єктах теплопостачання області, на що торік виділено 9,3 млн гривень. Також волиняни освоїли виробництво новітніх різновидів палива, так званої «органічної групи» — успішно вирощують енергетичну лозу.
— Нині в області маємо 507 гектарів плантацій енергетичної лози. Наступного року вирощену біомасу зріжуть і перероблять на паливну тріску для використання у закладах бюджетної сфери. Для цього збудують завод із переробки лози. Наприклад, агроенергетична компанія «Салікс Енерджі», яка почала працювати в області і має засаджених 190 гектарів плантацій енергетичної верби в Горохівському районі, планує до 2015 року довести обсяг виробництва цього палива до 10 тисяч тонн на рік. Така кількість лози, враховуючи її теплотворність, може замінити близько 3 млн кубометрів природного газу.
До речі, на Волині виробляють і альтернативні види палива (паливні гранули, брикети) 15 фірм. Вони щороку випускають понад 26,4 тис. тонн твердого палива. І хоча більшість продукції експортується за кордон, торік в області в котельнях використано 96 тонн пелетів, 860 кубометрів тріски та 600 кубометрів відходів деревообробного виробництва і лісосіки. На думку фахівців, цей показник використання деревини може бути вищим, якщо й надалі замінювати газові котли на твердопаливні. І за умови, що деревообробні відходи — від тирси до гілок, обрізаних на узбіччях доріг кущів і дерев, використовуватимуть мудро: спалюватимуть їх у котлах, а не на сміттєзвалищах.
За останніх три роки влада області реальними справами довела, що успішно реалізує Регіональну програму підвищення енергоефективності на 2011-2015 рр. Не випадково під час нещодавньої зустрічі Віктора Януковича з головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком глава держави ставив у приклад енергозберігаючі ініціативи волинян.
— Президент схвально відгукнувся про наші досягнення. Ми на Волині першими в Україні зрозуміли, що електроенергія і газ — це товар, — каже Борис Клімчук. — Я вів таку політику весь час, поки був тут — два роки головою облради, потім — 8 років губернатором. Потім я поїхав до Литви і переконався, що все ми тут робили правильно. І правильно робимо досі…