ЗАМІСТЬ ЗАКОРДОННИХ — ЗАРОБІТКИ НА ВОЛИНІ

Таку можливість мають наші земляки завдяки розвитку ягідництва, овочівництва, садівництва...

Валентина БЛІНОВА

Зайнятість у цих традиційних для наших сусідів-поляків галузях, які успішно розвиваються останнім часом в області, гарантує безробітним не тільки стабільну зарплату, а й соціальний пакет від працедавців. Це підтвердили цікавими фактами учасники «круглого столу», засідання якого відбулося у Рожищенському районному центрі зайнятості з нагоди Всесвітнього дня соціальної справедливості.
Торік на тимчасові заробітки у Польщу за сприяння кадрових агенцій, що мають ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном і здійснюють свою діяльність на Волині, виїжджав лише 151 громадянин. Насправді ж трудових мігрантів, які потрапили в країни Західної Європи на свій страх і ризик, у десятки разів більше.
— Останнім часом змінилося ставлення польських роботодавців до українських заробітчан, — розповіла представник інформаційно-консультаційного центру освіти і працевлаштування у Польщі (підприємець Ігор Баранов) Людмила Буховцева. — Освіта, досвід роботи, базовий рівень знання польської мови — такі їхні неодмінні вимоги до найманого працівника. Змінилося і законодавство у Польщі. Тепер нелегалів можуть не тільки оштрафувати, а й застосувати до них більш суворе покарання аж до депортації.
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук переконана: при теперішній відкритості кордонів трудова міграція неодмінна. Завдяки їй люди збагачуються новими знаннями й технологіями, з якими повертаються на батьківщину, де згодом й застосовують їх.
— П’ять років тому учасники зимової агрошколи, які вже побували на заробітках у Польщі, визначили ягідництво, садівництво, овочівництво перспективними для самозайнятості, — сказала Раїса Євгенівна. — Аргументом на користь розвитку саме цих галузей стало й те, що для Волині традиційна сезонна зайнятість.
Для селян Хорохорина Луцького району тимчасові заробітки у польських роботодавців стали поштовхом до нової справи — вирощування пекінської капусти. Як розповіла директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк, воно прибуткове для більшості родин, які мають роботу майже впродовж року. Замість традиційної для Полісся картоплі селяни Старовижівського району переорієнтувалися на культивування ранньої полуниці, кабачків, цукіні, пекінської капусти. Тутешнє фермерське господарство «Соломія плюс» за сприяння районного центру зайнятості залучає на сезонні роботи не тільки безробітних, а й студентів, учителів — усіх, хто має можливість попрацювати влітку. Адже, як ствердила бухгалтер цього підприємства Ніна Оніщук, за годину праці в полі можна заробити 20 гривень. Головна ж вимога до найманих робітників — старанність і відповідальність.
Реальні можливості для працевлаштування селян реалізовують у Локачинському районі, де служба зайнятості активно співпрацює з ПП «ФРУКТЕКСПОЛ», яке вирощує смородину. Саме для потреб цього підприємства, за словами директора Локачинського центру зайнятості Олександра Ребрука, в Оваднівському професійно-технічному закладі навчалися спеціалісти робітничих професій. А в сезон збору врожаю воно наймає до двох сотень працівників.
Значних резервів трудової сили потребує і підприємство «Симфонія», що вирощує полуницю у Ковельському районі. За посередництвом служби зайнятості воно набирає 500-600 людей не тільки для кількаразового збирання ягід, а й для роботи в теплицях. На Маневиччині активним роботодавцем стало ТзОВ «Хайберрі», яке вже сьогодні заявило про потребу 200-250 працівників для догляду за плантаціями суниці, малини, капусти. А Ківерцівський районний центр зайнятості знайшов партнерів-працедавців не тільки у своєму районі, а й у сусідів — рівненчан. Уже кілька років на замовлення ПП «Райз-Максимко», що працює на території Клеванської селищної ради, на зборі урожаю кукурудзи трудиться майже 300 жителів Ківерцівщини. Роботодавець гарантує їм не тільки щоденні транспортні послуги, а й непогану зарплату.
Якщо для дорослого сільського населення сезонні заробітки — це додаткові доходи до тих, котрі вони отримують від ведення одноосібної господарки, то молодь налаштована на пошуки перспективних професій, які давали б шанси для кар’єрного зростання. Щоб допомогти юнакам та дівчатам у цьому виборі, фахівці Рожищенської служби зайнятості спільно із своїми партнерами — громадським об’єднанням «Волинські перспективи» провели для четвертокурсників Рожищенського коледжу Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій тренінг «Новітні інформаційні технології — ключ до успіху в пошуках роботи». А учнів навчально-реабілітаційного центру запросили на урок «Знайди себе у світі професій». Шукати «свій» фах, використовуючи можливості профорієнтаційного терміналу, вихованцям закладу допомагала заступник начальника відділу надання соціальних послуг центру зайнятості Валентина Трачук.
— Професійна реабілітація — важлива складова у роботі колективу нашого закладу, який впродовж останніх років впроваджує інноваційні методи, — зауважила директор навчально-реабілітаційного центру Тетяна Козубович. — Адже від цього залежить, як наші випускники адаптуються у самостійному житті. Тому скеровуємо їх на професійне самовизначення за трьома профілями: швейним, столярним, сільськогосподарським. Але на часі розширення профорієнтаційних можливостей, щоб учні закладу могли здобувати навики квітникарства, бджолярства, інших більш затребуваних на ринку праці спеціальностей.
Цього ж дня студенти Східноєвропейського національного університету знайомилися з умовами майбутнього працевлаштування під час ярмарку вакансій, який організували працівники Луцького міського центру зайнятості.
— Сьогодні наше підприємство пропонує лише вакансії робітничих спеціальностей, — сказав заступник генерального директора ПАТ «Волинь Авто» Микита Лебедюк. — Однак є надія, що період спаду в економіці, а відтак і скорочення попиту на автомобілі незабаром скінчиться. Тоді для розширення продажу потрібні будуть і кваліфіковані менеджери з вищою освітою.
Начальник відділу сприяння працевлаштуванню студентів і випускників СНУ Ольга Берладин підтвердила: ярмарки вакансій в Центрі кар’єри, що відкритий за партнерства із службою зайнятості, — традиційний майданчик для спілкування студентства та працедавців. Тут молодь не лише дізнається про вакансії на луцьких підприємствах, а й про умови праці, рівень зарплати, стажування, що дає перший досвід роботи за фахом.
Підсумовуючи захід, який зібрав численне студентство і представників восьми підприємств та установ, директор Луцького міського центру зайнятості Едуард Неймарк зазначив, що до послуг молодих шукачів роботи — мобільний центр профорієнтації, економічні екскурсії на підприємства, зустрічі з керівниками фірм у Центрі кар’єри СНУ та Центрі ділового студентства ЛНТУ.
— Нині у Луцькому міському центрі зайнятості зареєстровано близько 2 700 безробітних, водночас заявлено понад 300 вакансій, — повідомив Едуард Леонідович. — Більш як 70 відсотків із них — для фахівців робітничих спеціальностей, а серед претендентів на вільні робочі місця — дві третини людей з вищою освітою.
Такий дисбаланс має спонукати тих, хто хоче мати твердий заробіток на Волині, самому адаптуватися до вимог ринку праці, щоб використати його шанси і можливості з найбільшою користю для себе. А саме робітнича професія — старт для кар’єрного росту.

На фото: Студенти Рожищенського коледжу знаходять багато цікавої інформації у Центрі зообізнесу.