Цим улюбленим прислів’ям завжди проводжає своїх пацієнтів Іван Прокопович Довгун...
Цим улюбленим прислів’ям завжди проводжає своїх пацієнтів Іван Прокопович Довгун, народний лікар із села Бірки Любешівського району, який спільно з онуком розробив і впроваджує власну методику діагностики і корекції патологій хребта
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
Про те, як Іван Довгун, колишній фельдшер із села Бірки, успішно лікує підорву, застосовуючи мануальну терапію живота, як ставить на ноги людей із серйозними захворюваннями хребта, і наша газета, й інші видання уже розповідали. Але під час відрядження у Любешівський район обминути хату цілителя ніяк не випадало. Завітали надвечір, коли пацієнти роз’їхалися, господар уже дав лад домашнім справам, погодував коника і можна було неспішно бесідувати за чаєм у затишній світлиці, заквітчаній вишитими рушниками. Іван Прокопович, незважаючи на поважний вік, підтягнутий, енергійний, бадьорий. Каже, що років не рахує, бо робити це треба не за паспортом, а за станом здоров’я, можливостями організму витримувати навантаження і зберігати працездатність. Демонструє, як треба виконувати вправи для хребта і екзаменує нас на тренованість і гнучкість. На жаль, тут нам в Івана Прокоповича ще вчитися і вчитися. — І у «Волині» друкував свій комплекс «уроків для хребта», і буклети на цю тему ми з онуком видавали, але достукатися до свідомості людей нелегко, бо лінощі беруть гору над бажанням працювати над собою, — зітхає народний лікар, який на відміну від більшості своїх колег не тільки лікує хворих, а й переймається, щоб недужих було менше, щоб діти, молодь росли здоровими. Досвід, небайдужу вдачу і вміння руками відчувати неполадки в хребті Іван Прокопович передав онукові Івану Сергійчуку, який зовсім не випадково обрав фах реабілітолога. Теорію вивчав в інституті, а практику почав освоювати ще зі шкільних літ, спостерігаючи, як веде прийом дідусь — справжній професор у своїй справі. Будучи студентом, зацікавився проблемою порушень постави у дітей. Практичні напрацювання Івана Прокоповича було вирішено узагальнити в методичних порадах для вчителів фізичного виховання, батьків. Бірківські ентузіасти впродовж трьох років обстежили більше 7 тисяч школярів. — Побачене не могло не стривожити: із кожних десяти дітей лише троє—четверо могли виконати прості вправи, які ми рекомендуємо для діагностики, профілактики захворювань хребта. Важливо те, що при регулярному тренуванні вже за два—три тижні запропонований комплекс вправ почали виконувати 80—90 відсотків школярів. Тобто, якщо серйозно взятися за вирішення проблеми, то можна досягти відчутних результатів. Адже від стану хребта залежить стан усіх внутрішніх органів людини. Доведено, що до 40 відсотків випадків ішемічної хвороби серця зумовлено порушеннями в зоні шийних та верхніх грудних хребців, вони ж є причиною нападів головного болю, уражень периферичної нервової системи. І якщо у 90 відсотків школярів спостерігаємо порушення постави, у 20 відсотків діагностуємо сколіоз, то це дає підстави стверджувати, що росте хворе покоління, — із вболіванням говорив Іван Сергійчук. Ініціатива Івана Прокоповича Довгуна та його внука знайшла підтримку в Луцькому міському управлінні освіти. Методику презентували на конференціях вчителів фізичного виховання, демонстрували комплекс вправ безпосередньо у деяких луцьких школах. — Дуже потрібну справу пропонує Іван Прокопович, адже ситуація зі здоров’ям школярів вимагає конкретних дій. Станом на 1 лютого цього року лише 20 відсотків учнів повноцінно займаються на уроках фізкультури в основних групах, 40 — у підготовчих, де у зв’язку із захворюваннями не передбачено здачу нормативів, і 38 відсотків дітей входять до спеціальних груп, у яких фізичні навантаження індивідуально «дозуються» залежно від діагнозу, важкості хвороби. Двічі на тиждень рекомендують проводити для учнів додаткові заняття з фізкультури, але реально можемо ними охопити лише три відсотки школярів. На жаль, фонд заробітної плати обмежений, на позаурочну роботу коштів майже не виділяється. Тому так важливо, що є небайдужі люди, які на громадських засадах багато роблять, щоб поліпшити стан здоров’я дітей, — сказав головний спеціаліст Луцького міського управління освіти Юрій Волинець. Гостюючи в Івана Прокоповича, зауважили турнік, шведську стінку, саморобний протисколіозний тренажер, який умілець сам сконструював. На думку народного лікаря, в кожному домі, особливо, де є діти, має бути перекладина, на якій треба «витягувати» хребет. Важливе значення має і здорове, правильне харчування. Нас, наприклад, у Довгунів пригощали салатами із пастернаку, селери, чорної редьки, які напровесні збагачують вітамінами, рятують від авітамінозу. Поки господиня підігрівала вареники, Іван Прокопович ділився своїми спостереженнями: — За час роботи фельдшером у Бірках мені довелося прийняти до 600 пологів. І за 30 років не пам’ятаю дітей, які б мали вивихи кульшового суглоба, страждали у стременах. Старші люди досі рекомендують вправу для новонароджених — змірювання, діставання колінцем до ліктьового суглоба. Жінки передавали свої секрети корекції хребта молодим матерям. І завдяки простим народним вправам захворюваність органів опорно-рухового апарату була нижчою, ніж зараз. Здається, яка тут мудрість: вигрівання хребта перед полум’ям у печі, самомасаж біля косяка дверей, а це — ефективні елементи оздоровлення. Того дня, як розповідав Іван Прокопович, на прийомі у нього було двоє діток зі сколіозом із сусіднього району. Шкодував, що батьки не звертають увагу на початкові прояви недуги, втрачають дорогоцінний час, і навіть вихованці дитсадків — діти трьох-чотирьох років — не можуть виконати просту вправу-тест для хребта. Потрібно, стоячи, зімкнути руки за спиною в замок. Правою рукою через праве плече дістати ліву та навпаки — лівою рукою через ліве плече дотягнутися до правої. Наш співрозмовник наголошував: якщо кожного дня виконувати таку вправу — позбудетесь болю у плечових суглобах, у літніх людей не будуть терпнути руки. А ще тішився Іван Прокопович, що є кому передавати досвід. Іван-молодший працює в Луцьку, продовжує справу дідуся. Не так давно проводив обстеження учнів у Рованцях, приміському селі, відвідує і луцькі школи та дитсадки. І це — у вільний від роботи час. Успадкував онук і добру славу Івана Прокоповича. — Раніше, коли тільки розвинулася у мене міжхребцева грижа, друзі возили у Бірки, хоч і далекувато добиратися. А вже років зо три мене успішно лікує Іван Сергійчук. Буває, після різкого руху у спортзалі так скособочить, що не розігнутися. У лікарні багато разів лежав, але препарати, що їх призначають, завжди мають побічну дію. Тому я віддаю перевагу нетрадиційній медицині. «Пробіжиться» Іван руками по хребту, в потрібному місці натисне — і відразу відчуваєш полегшення. А через кілька сеансів хвороба відпускає, — розповідав Леонід Гнітецький, викладач Східноєвропейського національного університету, спортсмен і кандидат наук. А від іншого пацієнта — 31-річного Ігоря — почули історію, як йому Іван Прокопович допоміг позбутися тютюнової залежності,уже півроку чоловік не палить. Зрештою, десятки вдячних пацієнтів готові розповісти про успішні результати лікування народними методами, які популяризують бірківські ентузіасти.
На фото: Іван Прокопович Довгун і лікує, і «виховує» своїх пацієнтів.
