НЕДУГА, ЯКА ВБИВАЄ ДІТЕЙ

За рівнем смертності менінгококова інфекція займає перше місце серед усіх інфекційних захворювань. Найбільшу небезпеку вона несе малюкам першого року життя, але і в дітей старшого віку можуть розвиватися генералізовані форми недуги, які мають блискавичний перебіг і становлять реальну загрозу життю. Саме менінгококова інфекція стала нещодавно причиною смерті 8–річного хлопчика з Торчина Луцького району. Цими днями в обласну інфекційну лікарню госпіталізували немовля з менінгококцемією з цього ж району


Як розпізнати цю підступну хворобу? Як уберегтися від ускладнень? Відповісти на ці запитання ми попросили завідувачку відділення крапельних інфекцій обласної інфекційної лікарні Наталію В’ячеславівну Маркову (на фото)

—Нерідко рідні хворих, почувши діагноз, у розпачі кажуть: «І де ж дитя могло заразитися такою страшною інфекцією, якщо ніхто з оточуючих не мав менінгіту?».
— Часто дорослі люди є носіями менінгококової інфекції, не підозрюючи про це. Буває, що захворювання проходить у найлегшій формі, коли інфекція не поширюється далі носоглотки, лікарі в такому випадку кажуть про назофарингіт. Він проявляється нежиттю, підвищенням температури. Назофарингіт можна сплутати із звичайною застудою, хворий кашляє, скаржиться, що дере в горлі. За якийсь час ці симптоми проходять, але людина може залишитися джерелом інфекції для оточуючих.
Менінгокок проникає в організм через слизові оболонки дихальних шляхів. Особливо інтенсивно він розповсюджується при кашлі, чханні, розмові, тому цю інфекцію відносять до групи крапельних. Зараження у більшості випадків відбувається при тісному контакті зі здоровим бактеріоносієм менінгококу або із хворим на гострий назофарингіт чи іншу форму менінгококової інфекції.
Для цієї хвороби характерна сезонність. Найчастіше вона проявляє свій «характер» у зимово–весняний період, особливо у березні. Інкубаційний становить від двох до десяти днів. Щороку в області діагностуємо менінгококову інфекцію приблизно у 20 дітей.
—Лікарі застерігають, що кожна втрачена година хворій дитині з менінгококовою інфекцією може коштувати життя. Які симптоми мають насторожити батьків, щоб вони негайно викликали «швидку»?
— Менінгококова інфекція може протікати не тільки у вигляді назофарингіту, а й гострого менінгіту та менінгококцемії. Для менінгіту, який призводить до ураження оболонок головного мозку, характерний надзвичайно важкий початок хвороби — з високою температурою, навіть до 40 градусів, головним болем, блювотою, яка не приносить полегшення. У малюків до п’яти років недуга починається раптово. Старшенькі можуть скаржитися на непереносимість яскравого світла. Дитина без причини стає дуже неспокійною, кричить, стогне, плач монотонний. Малюк не хоче, щоб його брали на руки і навіть торкалися. У грудних немовлят набухає тім’ячко на голові. Для хворих характерна особлива поза — з підігнутими до живота ніжками і закинутою назад голівкою. Це відразу має насторожити батьків. Обов’язково слід негайно викликати «швидку», яка доправить дитину в стаціонар.
— Кажуть, що найстрашніша форма менінгококової інфекції — менінгококцемія — може вбити дитину за кілька годин від початку нездужання?
— Саме так, менінгококцемія розвивається дуже стрімко. Це, так би мовити, менінгококовий сепсис, коли збудник зі слизових носоглотки потрапляє у кровотік і розноситься з кров’ю по всіх органах і системах. Іноді від моменту потрапляння бактерій у кров до розвитку небезпечного для життя стану проходить від 2 до 9 годин. Особливість перебігу менінгококцемії — дві хвилі підвищення температури. Якщо першого разу гарячку вдається збити жарознижуючими засобами, то друга хвиля стрибка температури не піддається корекції ліками і супроводжується висипаннями на тілі. Вони бувають найчастіше у вигляді зірочок неправильної форми з нерівними краями, рожевого, багряного чи синюватого забарвлення діаметром від міліметра до 2 — 3 сантиметрів. Первинні елементи висипу з’являються на ногах і сідницях, а потім розповсюджуються на тулуб та обличчя. Можна зауважити у хворої дитини утруднення при рухах шиєю, неможливість притиснути голівку до грудей. Ускладненням менінгококцемії є інфекційно–токсичний шок, коли дають збій майже всі органи і системи. Вивести хворого з такого стану дуже важко.
— Зазвичай після перенесених інфекційних захворювань у дітей з’являється імунітет, тобто, можна бути спокійним, що хвороба повторно не спіткає.
— На жаль, імунітет після менінгококової інфекції нетривалий. Дитина може захворіти знову, адже в збудника є багато серотипів. Зокрема, найчастіше повторні випадки менінгококової інфекції трапляються у дітей з певними вродженими вадами імунітету, в тих, хто має спадкову схильність. Але такі випадки — рідкість.
За кордоном, зокрема у країнах Західної Європи, проводять вакцинацію проти менінгококової інфекції. В Україні це щеплення не є обов’язковим.
Профілактика менінгококової інфекції включає своєчасне виявлення та лікування хворих, а також носіїв бактерії. Батьки грудних немовлят повинні пам’ятати про небезпеку і не допускати контактів з великою кількістю людей під час хрестин, іменин. Святкові застілля бажано проводити поза домом і за відсутності дитини. Загроза менінгококової інфекції вимагає спільної настороженості і батьків, і медиків, адже йдеться про високий рівень смертності, виникнення ускладнень після перенесеного захворювання, які можуть проявлятися у невідновних змінах головного мозку, розумових розладах тощо.
Тож ще раз нагадую: якщо паралельно з підвищенням температури з’являється висипання на нижній частині тіла — не зволікайте, негайно звертайтеся за допомогою. У такому випадку шанси на те, що дитину вилікують і вона залишиться здоровою, значно підвищуються.