Власниця мікроавтобуса, що розбився 9 років тому в смертельному ДТП біля Ковеля, й досі не може добитися об’єктивного розслідування справи...
Власниця мікроавтобуса, що розбився 9 років тому в смертельному ДТП біля Ковеля, й досі не може добитися об’єктивного розслідування справи.
«Шановна редакціє газети «Волинь», — пише ковельчанка Олена Куц. — Ваша газета вже двічі на своїх шпальтах висвітлювала мою проблему. З надією звертаюсь до вас втретє. 25 лютого 2004 року сталося ДТП в селищі Люблинець Ковельського району за участю мого мікроавтобуса та вантажного автомобіля «Урал» із причепом. Починаючи з 28 лютого 2005 року, я шукаю об’єктивного розслідування цієї справи. Вже двічі в телефонному режимі зверталась до Президента України, останній раз — 22 лютого цього року. З Адміністрації глави держави одержала відповідь, що для «більш ефективного вирішення порушених проблем» моє звернення надіслано до Волинської облдержадміністрації. На жаль, знову отримала чергову відписку — тепер уже від тимчасово виконуючого обов’язки начальника управління МВС України в області. Таке враження, що наведені у моїх зверненнях факти ніхто не читає, а тому й не реагує на них. Отож, звертаюсь до вас»
Ярослав ГАВРИЛЮК
Знайомлюся з матеріалами кримінальної справи, порушеної за фактом цієї жахливої автокатастрофи, яка забрала два людських життя, і у мене теж виникає чимало резонних запитань до слідства. Справа закривалась за показами одного лише свідка — назвемо його А., який сказав таке: «Бус» зненацька почав з’їжджати на зустрічну смугу. «Урал» прийняв вправо, а «бус» вдарився в причіп, а саме — в борт, який відкрився. «Бус» поїхав на «Урала», тобто на зустрічну смугу, як сплячий чоловік». Цей свідок сидів на третьому сидінні справа по ходу мікроавтобуса. Виглядає повним абсурдом, оскільки робоче місце водія було відгороджене, закрите товстою непрозорою тканиною. Момент зіткнення він не міг бачити, що й підтвердив у своїх показах при повторному розслідуванні. Інший свідок Б. розповів: «Мікроавтобус їхав на невеликій швидкості по своїй смузі. «Урал» рухався без світла (аварія трапилася близько 9 години ранку в умовах сильного туману та ожеледиці — Я. Г.), почав з’їжджати вправо і перед нами з’явився причіп, який перегородив дорогу. Більше всього, його занесло в нашу сторону. Мікроавтобус «не носило», він нікуди не з’їжджав, їхав упевнено, прямо». Цьому свідку нічого не заважало бачити, бо він сидів в останньому ряду посередині. Пасажири в салоні не стояли. Ніхто з них не підтвердив, що «бус» «носило». На момент ДТП авто було обладнане шипованими шинами ззаду, а передня пара коліс була нова із бездоганним протектором. Слідчий взяв сумнівні покази свідка А., які легко міг сам перевірити, адже розбитий мікроавтобус знаходився на штрафмайданчику більше півроку. Схема ДТП складена з колосальними помилками. Ширина проїжджої частини дороги у «ймовірному місці зіткнення» збільшилася. Це «ймовірне місце» слідчий просто намалював, позаяк немає його прив’язки до елементів шляху. На місці аварії Олена Куц була особисто і скупчення уламків у зазначеному місці не побачила. Це можуть підтвердити, як мінімум, ще троє свідків. Уламки були розкидані по всій дорозі. Місце ДТП міліція не огородила і по ньому курсував автотранспорт. Для оприлюднення ймовірного місця зіткнення може слугувати осип дзеркал, скла та ін., але в цьому випадку відкритим бортом причепа «Урала» зрізана майже повністю ліва сторона мікроавтобуса і весь осип залишився на причепі. Втім цього ніхто не досліджував. Обстановку могла би відтворити відеозйомка дорожньо–патрульної служби, проте у матеріалах справи є відповідь одного начальника, що вона проводилась відеокамерою, яка того ж дня поламалася і майже два роки (!!!) перебувала на ремонті у Києві. Той начальник і офіцер, які проводили зйомку, «переплутали» марку відеокамери. Далі у схемі ДТП починається цікава математика. Якщо до всіх замірів, зроблених слідчим, зліва по ходу «Урала» додати його технічну ширину, то виходить, що вантажівка має бути не на проїжджій частині, а в кюветі, якщо справа — то на зустрічній смузі. Є ще нісенітниці. Ну, як за подібними матеріалами можна проводити транспортно-трасологічну експертизу? Чому приховується відеозйомка? Як можна за такою «схемою» встановити винуватця смертельної автокатастрофи? Дорога, де трапилось ДТП, була дуже слизькою. Неподалік розбилось ще два автомобілі. На щастя, тут обійшлося без жертв. Ці факти свідчать про бездіяльність районних шляховиків, які в умовах ожеледиці просто «забули» посипати трасу. Вже наступного дня після трагедії, виступаючи на прес–конференції перед журналістами, прокурор області не приховував обурення: «Хватить дорожників захищати, тепер вони будуть відповідати». Ці слова були сказані і в ефірі Волинського телебачення. Олена Куц цьому повірила, і коли прокурор запросив її до свого кабінету в неприйомний день. Але нічого не змінилось: керівнику районного автодору виставили штраф аж у 67 гривень. Для проведення транспортно-трасологічної експертизи Львівським НДІ судових експертиз чомусь надавався тільки мікроавтобус Олени Куц. А як же «Урал» із причепом? Огляд проводився 25 травня, а висновок надійшов лише у вересні. Свою присутність при огляді слідчий заперечує. У самому висновку багато «нестиковок», які чомусь не бачать правоохоронці. Олена Куц впевнена, що висновків було два. У першому — звинувачували дорогу і водія її мікроавтобуса, який загинув на місці пригоди. Але висновок, схоже, когось не влаштував. Мабуть, десь там «наверху» почали «відмазувати» автодор і водія «Урала». Так, начебто, з’явився другий висновок, що винний один лише водій «буса». Про те, що висновків було два, Олена Куц дізналася на особистому прийомі в одній із правоохоронних структур. Якщо аварія сталась 25 лютого, то в матеріалах справи фігурує копія шляхового листа «Урала» за 20 лютого. Водій вантажівки не проходив медичне обстеження на своєму підприємстві (АТП № 0262) через відсутність медпрацівника. Аналіз крові на наявність алкоголю у лікувальному закладі також не робили, про що є відповідна довідка. Він декілька разів суттєво змінював свої покази… На всі письмові звернення з проханням дати дозвіл на ознайомлення із матеріалами кримінальної справи Олена Куц офіційно одержувала відповіді від правоохоронних органів, що вона не має такого права, бо всього-на-всього є свідком. Даруйте, якщо ж це так, то чому Олена Мойсеївна відповідає матеріально перед потерпілими? Її діяльність як перевізника перевіряли відразу три комісії — облавтоуправління, Міністерство транспорту та Держнаглядохорон-праці у Волинській області. Проводилась судово-автотехнічна експертиза транспортного засобу. Ніяких зауважень в експертів не виникало! Які ще потрібні докази? А заступник начальника обласного управління внутрішніх справ Олександр Никитюк відправляє Олену Куц до суду. Як жінці, яка живе на одну чоловікову пенсію, можна судитися із міліцією? Для цього треба мати гроші, владу або впливову рідню. З моменту тієї аварії пройшло вже 9 років. Авторка листа до редакції стала і залишається тим єдиним «стрілочником», на якого звалили всю відповідальність. Періодично виконавча служба відвідує Олену Куц, шукає її багатство. Попередили навіть, що наступним кроком для неї вже буде кримінальна відповідальність. Їй обмежили виїзд за межі України не тільки по закордонному паспорту, а й по громадянському. Про це вона дізналась при перетині українського кордону, їдучи до Бреста. Водій мікроавтобуса, який загинув у 32 роки, прийнявши на себе страшний удар, у свій захист не може сказати нічого. У нас так часто буває, що «крайнім» роблять мертвого водія. А цього разу вину переклали ще й на перевізника…
На фото: Так виглядав маршрутний мікроавтобус Олени Куц після страшного зіткнення.
