Через три роки Луцький національний технічний університет, що пройшов усі щаблі, щоб стати національним технічним вишем нашого краю, святкуватиме своє півстоліття. Нині ж цей заклад відзначив, можна сказати, маленький ювілей — 5-річчя в статусі національного...
Через три роки Луцький національний технічний університет, що починав існування як відділення Львівського політехнічного інституту і пройшов усі щаблі, щоб стати національним технічним вишем нашого краю, святкуватиме своє півстоліття. Нині ж цей заклад відзначив, можна сказати, маленький ювілей — 5-річчя в статусі національного...
Анастасія ФІЛАТЕНКО
У 1977 році колектив довірив очолити філіал молодому викладачеві Віктору Божидарнику (на фото). Мінявся статус навчального закладу — від філіалу до інституту й університету. А Віктор Володимирович став доктором технічних наук, професором, членом Академії інженерних наук України, заслуженим працівником освіти і всі роки незмінно очолює цей технічний навчальний заклад. Тож не випадково першим на урочистості, яка відбулася в Луцькому міському палаці культури, виступав ректор ЛНТУ Віктор Божидарник, котрий привітав викладачів, студентів із 5-річчям університету в статусі національного і вручив вишівські дипломи про присвоєння почесного звання заслуженого професора, заслуженого викладача, грамоти працівникам очолюваного ним закладу. Того дня колективу адресували багато гарних привітань. Почесні грамоти, подяки вручили заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк, радник голови облради Анатолій Бубенщиков, луцький міський голова Микола Романюк. Прийшли на урочистість, сказали добрі слова викладачам, студентам і вручили ікону, яка буде оберігати виш, священики Української православної церкви. Нагородами, квітами, сувенірами відзначили винуватців урочистості заступник начальника управління освіти Валентина Загрева разом із головою обкому профспілки працівників освіти і науки Василем Грановським, народна артистка України Людмила Приходько, випускники різних років, ветерани вишу, представники благодійного фонду Олександра Лазорка. Присутніх особливо зворушив момент вручення подяк батькам кращих студентів першим проректором Валентином Талахом. Учасники художньої самодіяльності не лише університету, а й Ковельського, Луцького, Любешівського коледжів, які є навчальними підрозділами вишу, співали, танцювали, дарували присутнім гарний насрій. На завершення свята всі виконали гімн університету. Зустрівшись із ректором Луцького національного технічного університету Віктором Божидарником, взяла в нього коротке інтерв’ю. — Вікторе Володимировичу, що дало вишу присвоєння звання національного? — Не можна сказати, що ми останніх 5 років купаємось у грошах. На жаль, фінансування було все-таки обмеженим. Зате щороку відкривали нову спеціальність. Варто сказати, що за ці роки наш університет випустив 17 тисяч фахівців. Окрім того, отримали право мати свою вчену раду не лише із захисту кандидатських, а й докторських дисертацій. За цей час викладачі ЛНТУ захистили 16 докторських та 156 кандидатських дисертацій. — Чи мають ваші науковці змогу видавати монографії, навчальні посібники, брати участь у проведенні конференцій, на які, як правило, запрошують викладачів із різних вишів — як українських, так і зарубіжних? — Тут, на мій погляд, ми теж не серед останніх. За ці роки опубліковано 147 монографій, 142 навчальних посібники. У нашому університеті відбулося 49 міжнародних та 30 всеукраїнських наукових конференцій. Вдалося налагодити співробітництво з вищими навчальними закладами Польщі, Німеччини, Франції, Англії, США. — Як вплинув статус національного на можливості студентів? — Понад 20 юнаків та дівчат щороку стають переможцями та призерами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Окрім того, наша молодь проходить довготривалу практику в зарубіжних вишах, одержують дипломи і в нас, і за рубежем. Ми налагодили добрі зв’язки з Національною академією наук, у ЛНТУ маємо спільні лабораторії, де працюють як викладачі, так і студенти. — Чи поліпшилась матеріальна база університету? — Звісно, тісно нам, хоч і додався ще один корпус. Усіх студентів, хто цього потребує, забезпечуємо гуртожитком. Навіть приїжджих викладачів, які беруть участь в наших наукових конференціях, є можливість поселити. — А скільки нині студентів в університеті? — На стаціонарній та заочній формах навчання — понад 6 тисяч. А якщо рахувати ще й учнів наших трьох коледжів, то буде 8 тисяч. — Тож Луцький національний технічний університет набирає обертів… — Не буду хвалитися, але скажу: мене та й усіх нас тішить те, що наші молоді науковці є стипендіатами Верховної Ради та Кабміну, Президента України. За рейтингом Міністерства освіти і науки ЛНТУ займає 7 місце серед технічних вишів України. Думаю, це багато про що свідчить. — На завершення залишається сказати: так тримати! Готуйтеся до свого півстолітнього ювілею. — Дякую, хоч (сміється — авт.) до нього ще треба дожити. Але можу всіх запевнити — на досягнутому не зупинятимемося.
