КРАЩЕ «ЖИТИ НА ТАБЛЕТКАХ», АНІЖ ЗЛЯГТИ ВІД ІНСУЛЬТУ

Приймати ліки лише тоді, коли тонометр зашкалює, роками мати підвищений артеріальний тиск і втішати себе: якось воно буде. Це не про вас? До чого призводить нехтування застереженнями лікарів? Як запобігти серйозним ускладненням? Прислухайтесь до думки авторитетних фахівців...


Галина СВІТЛІКОВСЬКА

«А МЕНЕ НІЧОГО НЕ ТУРБУЄ…»
Так, зазвичай, виправдовуються гіпертоніки, заспокоюючи себе сумнівними теоріями про те, що для кожного організму — індивідуальна норма тиску. А як насправді?
Сергій НОВОСАД,
головний лікар обласного Центру здоров’я:
— За статистикою, від підвищеного тиску страждає третина українців, але насправді таких людей набагато більше. Артеріальну гіпертензію тепер діагностують навіть у 18–річних. Оптимальним вважається тиск 120/80 міліметрів ртутного стовпчика. Про гіпертонію можна говорити тоді, коли тиск 140/90 і вище. Діагноз артеріальна гіпертензія не ставиться відразу після одного вимірювання тиску, за винятком тих випадків, коли показники вже надто високі. Треба брати до уваги ту обставину, що в кабінеті лікаря підвищення тиску може бути викликане хвилюванням пацієнта. Набагато точніші дані, коли людина стежить за показниками артеріального тиску вдома протягом 7 днів. При цьому вимірювання проводиться у спокійній обстановці, на обох руках, беруться до уваги вищі показники. Перед процедурою не можна палити, пити каву, чай.
Для багатьох людей серйозним «дзвіночком», який змушує звернутися до лікаря, є гіпертонічний криз, коли тиск «підскакує» до критичних цифр. Турбує пульсуючий головний біль, запаморочення, нудота, мерехтіння перед очима, прискорене серцебиття? Така ситуація дуже небезпечна, бо може призвести навіть до виникнення інсульту, набряку мозку, інфаркту міокарда. Вона потребує негайного медичного втручання.
А ось на початкових стадіях гіпертонічна хвороба часто себе ніяк не проявляє. Організм адаптується, людину нічого не турбує. Але підвищений артеріальний тиск тихо і непомітно робить свою зловісну справу: можуть потовщуватися стінки серця, вражаються судини, порушуються функції нирок, виникає загроза серцевої і ниркової недостатності, а відтак зростає небезпека інвалідизації, смерті.

ПЕРШ НІЖ ГРІМ УДАРИТЬ
«Ніколи не хворів, а тут раптом — інфаркт», — буває, не ймуть віри пацієнти кардіологічних відділень. Чи й справді інфаркти, інсульти розвиваються «на порожньому місці»?
Сергій САЛАМАТІН,
завідувач кардіологічного відділення обласної клінічної лікарні:
— З подібним багатьом довелося стикатися: людина, яку всі вважали здоровою, раптово потрапляє до лікарні з інфарктом. За різними даними, від 40 до 60 відсотків випадків серцево–судинних катастроф розвиваються у людей, які раніше не підозрювали про небезпеку. Але це не означає, що вони були здоровими. Просто ці люди не знали, що вони у групі ризику.
Факторами ризику серцево–судинних захворювань є артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину, тютюнопаління, малорухливий спосіб життя, ожиріння, хронічний стрес тощо. Питома вага гіпертонії у цьому переліку є найбільшою. Це — найрозповсю-дженіше хронічне захворювання. Діагностувати його легко, нема труднощів і з підбором ефективних препаратів для зниження артеріального тиску. Основна проблема — в площині ставлення людей до свого здоров’я. Кажуть, лише 50 відсотків людей, які мають гіпертензію, знають про це, з них лише половина — лікуються. А ось ефективно лікуються — значно менше половини. Про це свідчить клінічний досвід.
Людина з артеріальною гіпертензією повинна розуміти: прийом препаратів, які призначив лікар, є пожиттєвим. Не можна влаштовувати перерви, проводити «курси» лікування, а потім давати організму «відпочинок». Не варто прислухатися до порад доброзичливих сусідів чи знайомих, які рекомендують ті чи інші ліки. Раптова зміна лікування може призвести до важких наслідків.

ЯК ОЦІНИТИ СТУПІНЬ РИЗИКУ?
Лікарі приїжджають у село, а в дядьків — нема часу і бажання обстежуватися. Що тут переважає: необізнаність чи безвідповідальність?
Андрій ЯГЕНСЬКИЙ,
доктор медичних наук, професор, завідувач обласного Центру кардіоваскулярної патології і тромболізису:
— Відомо, що сьогодні понад 67 відсотків усіх смертей на Волині зумовлено серцево–судинними захворюваннями. Йдуть із життя або стають інвалідами люди працездатного віку. Щоб змінити цю загрозливу ситуацію, уже два роки в області реалізовується програма «Волинькард», яка включає лікування невідкладних станів, реабілітацію і профілактику серцево–судинних недуг. Цього року ми активніше працюємо над запобіганням хвороб, а тому мусимо знати реальну картину їхнього поширення. На жаль, статистичні дані не завжди є об’єктивними, до того ж медики реєструють лише хворих, а потрібно виявляти осіб, які в групі ризику. Тому ми плануємо зробити «зріз» ситуації, обстеживши і сільських, і міських жителів. У лютому — березні виїзні лабораторії побували у семи селах Маневицького району, де провели поглиблене обстеження людей. Воно було повністю безкоштовним, хоча реальна вартість його становить до 200 гривень на людину. І незважаючи на це, важко було зібрати селян, особливо неохоче відгукувались чоловіки.
Що виявили? Приблизно 70 відсотків обстежених мають підвищений рівень холестерину, більш ніж у половини — артеріальна гіпертензія. До 70 відсотків людей з підвищеним артеріальним тиском стверджували, що вони періодично приймають ліки, з них ефективно лікуються лише 7 відсотків.
Подальшим нашим кроком буде створення реєстру пацієнтів високого ризику, щоб можна було реально зайнятися корекцією у них порушень ліпідного обміну, лікуванням гіпертензії. Важливо переконати людей, що у їхніх силах запобігти серйозним захворюванням. Можливо, не всім відразу вдасться кинути курити, позбутися зайвої ваги, дотримуватися дієти, а ось з гіпертонією справитись легше, бо для цього достатньо приймати призначені ліки. У тисячі разів дешевше запобігти ускладненням, аніж потім лікуватися у кардіохірургів. Цього року на програму «Волинькард» виділено 3,2 мільйона гривень. Більшість цих коштів йде на дороговартісні коронарографії, тромболізис, стентування, шунтування тощо. Ціна порятунку людських життів дуже висока. Чи варто ризикувати, маючи підвищений артеріальний тиск?

НЕ ТІЛЬКИ В ЕКОНОМІЇ СПРАВА
На диспансерному обліку в лікувально–профілактичних закладах області перебуває до 200 тисяч осіб з артеріальною гіпертензією. Менше третини з них скористалися можливістю купувати ліки за нижчими цінами, як передбачено урядовою постановою. У чому річ?
Микола БЕРНИК,
головний спеціаліст із терапії управління охорони здоров’я облдержадміністрації:
— Щоб спонукати хворих із артеріальною гіпертензією виконувати настанови лікарів, здійснювати контроль за станом здоров’я, уряд торік запровадив проект державного регулювання цін на лікарські засоби для гіпертоніків. Його реалізація проходить у два етапи. Спочатку ми провели роботу з лікарями первинної ланки медико–санітарної допомоги, які найближче до пацієнтів. Нагадали правила виписування рецептів, подбали про уточнення реєстру хворих з гіпертензією, які потребують медикаментозного лікування. Кабінет Міністрів виділяє кошти для аптек, щоб компенсувати витрати на здешевлення медикаментів. Згідно з урядовою постановою торік наша область отримала субвенцію у розмірі понад 815 тисяч гривень. Пільгові рецепти отримали до 30 тисяч осіб.
На жаль, іноді доводиться чути: «Чи варто мені їхати у поліклініку за рецептом, якщо я зекономлю всього кілька гривень?». Однак не тільки в економії справа. Звернувшись до лікаря, людина зможе обстежитись, отримати консультації, а за потреби фахівець скоригує призначення, підбере ефективніший препарат. За перший квартал цього року на здешевлення ліків використано 80 тисяч гривень. Скористалися такою нагодою понад 23 тисячі пацієнтів. Думаємо над тим, щоб препарати для зниження артеріального тиску були доступнішими для сільських жителів, де аптечна мережа менш розвинена.