ДЕПУТАТ ПРАЦЮЄ ЗА ЗАКОНАМИ ЛЮДЯНОСТІ*

Олена Голєва переконана: від проблем громади не потрібно відмежовуватися, слід шукати спосіб, як допомогти виборцям
Держава постійно декларує: людина — головна цінність. Але, на жаль, часто далі розмов діло не йде, хоча іноді допомога багатьом громадянам вкрай потрібна. Бо навіть від кількох теплих слів на підтримку людини залежить, як складеться її доля

Ірина КОНДРАТЕНКО


Недарма в народі кажуть: добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту. І це таки правда, адже не кожен наважиться брати на себе відповідальність — допомагати й перейматися проблемами громади, наче власними, пропускати кожне людське слово через душу. А тим більше за нинішніх українських реалій із вибірковим правосуддям й політичними репресіями будь-яке правдиве слово на адресу влади може стати початком серйозних ускладнень для політика.
Ставати на захист волинян, чиєю юридичною неграмотністю іноді користуються і ділки, і недобросовісні чиновники, наважиться не кожен чоловік. Натомість тендітна, але сильна духом жінка, лідер Європейської партії в області, Олена Голєва взяла на себе цей обов’язок. Адже знає: літні люди, соціально не захищені й ті, котрі живуть на мінімальну зарплату, не зможуть протистояти владі та впоратися з бідами самотужки. Олена Василівна — обранець луцької громади. Виборці надали їй вотум довіри, бо повірили у щирі наміри, адже за допомогою звернешся не до кожного.
— Я уже в поважних літах, — каже пенсіонерка, котра мешкає в Луцьку. — Не завжди й знаю, куди звернутися, аби розтолкували по-людськи, як можна вирішити якесь питання. Кого тільки не питала про свою пенсію! Та все марно! Нарешті підказали адресу приймальні Олени Голєвої. Тут вислухали мене, записали, сказали, коли прийти, щоб з депутатом поговорити. А за день до призначеної дати ще й передзвонили, щоб нагадати. Дай, Боже, здоров’я тим, хто не тільки про себе, а й про людей думає. Я уже й не вірила, що такі є. Але таки є!
Те, що у громадській приймальні керівника обласного осередку Європейської партії України та депутата Луцької міської ради Олени Голєвої завжди чимало відвідувачів, — яскраве свідчення того, що люди їй довіряють. Особливо багато їх в ті дні, коли Олена Василівна сама веде прийом громадян. Усе просто: головний принцип політика — шукати вихід із ситуації, а не робити так, аби швидше спровадити відвідувача з кабінету.
Пенсійне питання — найбільш актуальне. Так склалося, що добитися правди, чому так, а не інакше нарахували розмір виплати, непросто. Ніби й у законодавстві все чітко виписано, а насправді держава не завжди береться виконувати обіцяне. Тому й не отримують «діти війни» передбачених законом доплат, а ті, хто все життя тяжко трудився і заробив солідний стаж, одержують від держави копійки.
— Із 84-го по 92-й працювала на авіазаводі в рентгенкабінеті, а мене чомусь перевели на загальну пенсію, — переповідає свою проблему лучанка Лідія Іванюк. — Куди звертатися? У кого питати, чому так порахували?
У старенького мешканця обласного центру — свої претензії до системи нарахування виплат тим, хто перебуває на заслуженому відпочинку. Каже, що хоча й працював багато літ у Росії, але той стаж йому не зарахували. Не взяли до уваги й посад, на яких трудився, а застосували коефіцієнт, як попало. Бабця, котра звернулася до депутата, не отримує виплати, що передбачена «дітям війни», хоча й підпадає під такий статус. Цих людей об’єднує і спільна біда, і зневіра. Мовляв, упевнені на 99%, що правди не доб’ються.
— Хіба ж я зі своєю пенсією щось відсуджу? — не вірить Лідія Іванюк, якій Олена Голєва радить звернутися до суду.
— Дарма ви так, — каже Олена Василівна. — На те й розраховано, що ви й ті, котрих держава ошукала, тихо будете обурюватися на власних кухнях і нічого не робитимете, не шукатимете справедливості. Сьогодні ситуація з пенсіями дуже складна. Проблема справді масштабна. Я — не працівник Пенсійного фонду, тому не можу перерахувати вам пенсію. Але як депутат допомагаю людям відстоювати їхні права, коли держава не виконує своїх зобов’язань.
Не зволікаючи, Олена Василівна підказала пенсіонерам, як скласти листи-заяви до обласного відділення Пенсійного фонду, аби отримати необхідну інформацію від відомства. Це тільки перший крок. Далі — наступний.
— Отримаєте відповідь і приходьте до нас, — радить пані Голєва відвідувачам депутатської приймальні. — Побачимо, в чому проблема. Можливо, працівники фонду допустили помилку або неправильно нараховують пенсію. Якщо не виправлять її, готуватимемо позовну заяву до суду.
У рамках втілення програми «Народний адвокат» Олена Голєва та колектив її однодумців надають безкоштовний юридичний супровід заяв та звернень. Таким чином допомогу отримав не один волинський пенсіонер. Тепер люди дякують їм. Кажуть: самотужки не вдалося б розібратися.
До депутата виборці звертаються із різними проблемами: одних житла незаконно позбавили, інші не можуть розібратися у механізмах розпаювання колгоспного майна. Як допомогти? Олена Голєва намагається максимально використовувати можливості обранця громади. Часто пише депутатські запити, щоб отримати необхідні відомості чи документи. Якщо звичайному заявникові чиновники можуть відмовити, вміло використовуючи прогалину в недосконалому законодавстві, то депутатові — ні.
— І не думала, що так, по-людськи, до нас ще хтось ставиться, — ділиться враженнями пенсіонерка, котра має клопіт із майновими паями в одному з сіл Луцького району. — У сільраді толку не доб’єшся. Колгоспу давно нема. Олена Василівна каже, що напише звернення як депутат, то їй мусять відповісти, чи проводили розпаювання, чи ні. Якби всі ті, кого ми обирали, так працювали, то, може, і був би толк в державі!
Іноді найкраща поміч — добре слово. Пані Люба, котра сама виховує дитину, прийшла до Олени Голєвої зі слізьми на очах: добудовану жінкою кімнату у фойє гуртожитку зруйнували. Як виявилося, демонтували добудову працівники виконавчої служби за приписом суду. Розуміючи, наскільки важливе житлове питання для матері й сина, Олена Василівна спільно з фаховим юристом знайшли вихід і напрацювали план подальших дій. Чи скористається ним пані Люба? Звісно, це залежить лише від неї. Однак пропонований варіант, безперечно, заслуговує на увагу.
— Зруйновану кімнату не повернеш, бо ви звели її самовільно, що й визнав суд, — спокійно тлумачила депутат. — Моя вам порада: забудьте про це і заспокойтеся. Нині ви — лише користувач квартири, адже досі кімнату не приватизували. Оце й слід зробити, аби одного дня не опинитися із сином на вулиці. Коли ж станете співвласником, зможете попросити дозволу у сусідів на добудову. Не дадуть — звернетеся до луцького міського голови, щоб він, зважаючи на ваші життєві обставини, зобов’язав їх так вчинити. Іншого виходу немає.
Зрозуміло, у кожного — свої біди. Але Олена Голєва переконана: завдання того, хто працює у представницькому органі влади, — шукати вихід із ситуації.
— Прикро, коли людей, даруйте, відфутболюють, змушують пройти сім кіл пекла чиновницькими кабінетами, — зауважує Олена Василівна. — А все для того, аби отримати необхідний папірець, дозвіл чи виписку. Часто вся біда в тому, що на початках людині ніхто не підказав, як правильно діяти у конкретній ситуації. Не можу зрозуміти, чому ігноруються закони людяності. Переконана: безвихідних ситуацій не буває. Я ж робитиму все, що від мене залежить, щоб лучани й волиняни отримували дієву допомогу.
Лише за останній рік безкоштовну кваліфіковану юридичну допомогу в приймальні депутата Олени Голєвої отримали більше двох тисяч мешканців краю. Консультаціями і порадами вона підтримує не лише лучан, чиї інтереси відстоює у представницькому органі влади, а й усіх, хто до неї звертається.