Аналізуючи зроблене за останніх три роки у реформуванні первинної ланки медицини у різних регіонах, Президент України Віктор Янукович...
Аналізуючи зроблене за останніх три роки у реформуванні первинної ланки медицини у різних регіонах, Президент України Віктор Янукович, який особисто контролює хід впровадження системних змін в охороні здоров’я на рівні держави, наголошує: «У нас не повинно бути реформ заради реформ. Реформи повинні бути заради людей, заради досягнення мети»...
Ірина ВАЩУК
Ми часто й не задумуємося над тим, чому в наших ФАПах, сільських амбулаторіях, а подекуди й у лікарнях навіть нескладні захворювання не беруться лікувати, а виписують направлення до міських спеціалістів. Хай тебе мудріші лікують! Ось вони, реалії медицини низів: замість того, аби на рівні амбулаторії лікар обслуговував 80% звернень, він радше випише стільки ж направлень. З іншого боку, рівень відповідальності однозначно має бути співмірним оплаті праці, умовам роботи, навантаженню. І цього нині ніхто не заперечує. Навпаки, вперше за багато років про достойну оплату праці лікарів заговорили не обіцянками, а конкретними рішеннями. На необхідності паралельно із впровадженням реформаторських кроків у медицині забезпечити матеріальні стимули до праці для лікарського персоналу наголошує і Президент України. Це — і зарплата, і житло, і хороші умови для роботи, і забезпечення транспортними засобами. Для прикладу: за рахунок нових надбавок за обсяг та якість роботи у минулому році заробітна плата сімейних лікарів у пілотних регіонах збільшилася в середньому на 56% і нині сягає 5-7 тис. гривень. Зміни щодо вдосконалення медичної галузі в області відбуваються згідно з Національним планом дій на 2013 рік та в рамках Програми економічних реформ на 2012 — 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Позбуваються принципу фінансування медицини «на ліжко–місце» сьогодні й на Волині. Бо головна «дійова особа» у галузі — не уявне ліжко–місце і навіть не лікар, а — пацієнт. Вдумайтесь: Україна за кількістю ліжок і лікарень на 10 тис. населення випереджає Європу в півтора і два рази. Натомість закладів первинної меддопомоги у нас вчетверо (!) менше, ніж у ЄС! Водночас показники смертності та захворюваності в Україні на порядок гірші європейських… У медичних закладах області сьогодні маємо 79 ліжко–місць на 10 тис. населення (в європейських країнах — 45 — 60 ліжок). Ось чому в області замість дільничних лікарень створюються амбулаторії загальної практики сімейної медицини з денним стаціонаром та цілодобовим пунктом швидкої медичної допомоги. Доля кожної сільської «больнички», як любить називати ці заклади голова облдержадміністрації Борис Клімчук, — у полі зору влади. Не раз і не два він наголошує: ніхто й ніколи не буде різати по–живому! Якщо донедавна сімейну медицину у нас тільки декларували, змінивши таблички на дверях кабінетів дільничних лікарів, то останнім часом область стала відчутно ближчою до справжніх принципів сімейної чи земської, як її колись називали, медицини. Досвід окремих сільських лікарських амбулаторій — тому яскраве свідчення. Лише у 2009–му в селі Підгайці Луцького району відкрили амбулаторію. І якщо спочатку вистачало скептиків, мовляв, а для чого під Луцьком амбулаторія, поблизу — районна лікарня, то сьогодні переваги закладу, де є два лікарі, лабораторія, кабінет фізпроцедур, стоматолог, кваліфікований медичний персонал, очевидні. Бувають дні, коли на прийом до лікаря приходить понад сто людей. — Повірте, ми, сімейні лікарі, хочемо, щоб реформа впроваджувалася. Ми зацікавлені у ній. Водночас і пацієнти готові до змін, зокрема — мешканці нашої сільської ради. За кілька останніх літ вони звикли до того, що в першу чергу зі скаргою на здоров’я треба звертатися до сімейного лікаря. Ідея в тім, аби ми могли допомогти 80 відсоткам пацієнтів, які до нас звертаються. І лише у випадку необхідності спрямовували їх в установи вторинного і третинного рівня. Потрібно забезпечити право пацієнта обирати сімейного лікаря. За таких умов фахівець буде зацікавлений лікувати хворого, — вважає Ольга Гунько, сімейний лікар із Підгаєць. Нині на Волині функціонує 89 лікарських амбулаторій. До 2017 року, за розрахунками профільного управління, їх має бути 185. Мережу установ розширюватимуть. Начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ігор Ващенюк стверджує:«Сімейна медицина для того і розвивається, щоб пацієнту не потрібно було їздити за багато кілометрів (часто не обґрунтовано) до вузькопрофільних спеціалістів. Серед пріоритетних завдань для Волині — наближення пацієнтів до «точок доступу до лікаря» через розширення мережі амбулаторій; покращення кадрового забезпечення «первинки» через реалізацію програм «місцевих стимулів» (це, в першу чергу, надання житла для молодих медиків), підготовка фахівців за держзамовленням та перекваліфікація кадрів». Водночас, зауважує він, не буде жодних проблем із перенавчанням персоналу. Держава гарантує можливість безоплатно пройти перекваліфікацію. В основах законодавства про охорону здоров’я встановлено перехідний період до 31 грудня 2019 року, протягом якого на дільницях можуть працювати і терапевти, і педіатри, і сімейні лікарі. Серйознішу увагу відтепер приділяють медики профілактиці захворювань. Ось чому нині одним із пріоритетів медреформи є розвиток сімейної медицини. Досить дискутувати на теми доцільності чи недоцільності страхової медицини. Росія вже років 10 тому ввела страхову медицину, запроваджено її у Білорусі. А ми?.. — Ми ще тільки робимо перші кроки, аби до цього наблизитися, — наголошує голова облдержадміністрації Борис Клімчук. — Ці зміни не для докторів, а для пацієнтів. І ми будемо переконувати людей ділом, доброю справою!
